Неділя 25-та

Проповіді

Ісус є Чоловіколюбець, а ми? Mи кого любимо? A може ЩО любимо?

Дорогі браття і сестри у Христі, уривок з Євангелія від Луки 10:25-37  нам пригадує про заповіді любові і історію про доброго Самарянина, який жив цими заповідями, і при цьому, що не належав до вибраного народу. Ісус ставить в приклад того, у чию сторону не дивились, і звертає увагу на того, хто першим звернув свій погляд на потребуючого, адже дивився серцем і в цьому доброму серці промовив Бог – Батько усіх людей. …

Проповіді

Мати і знати заповіді – це не означає, що ти їх добре виконуєш

В Єваглелії від Луки 10:25-37 Ісус нагадує нам про Любов до Бога і про любов до ближніх, відповідаючи на запитання відносно виконання заповідей.
Заповіді нам потрібно для розуміння правильності нашої поведінки і для ясності відносин. Заповіді виникали із потребами людини. Тому заповіді і закони є для людини, а не людина є для заповідей. З кожною трудністю виникали можливі варіанти вирішення, деякі з них ставали постійними і обов’язковими до виконання, щоб уникнути повторення трудностей. …

Проповіді

Мій ближній, хто він? Той, хто є близько, чи той хто має бути близько?

Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом,
і свого ближнього, як самого себе.
Ісус же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

Важко жити самостійно в цьому світі, адже самодостатніх людей  не існує, всі ми недосконалі. Щоправда є такі, котрі думають, що вони таки є досконалі, самодостатні, але з часом перконуються в протилежному. Життя вчить фактами. Ми потребуємо одні одного, щоб сильніший допомагав слабшому, спритний – кволому і т.д.
Боже провидіння поєднує нас в різних ситуаціях і …

Проповіді

Коли любиш, чи можеш бути байдужим, пройти осторонь, находячи оправдання?

1. “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?” А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?” Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.”

У словах двох заповідей Любові показується шлях до вічного життя. Вони важливі не тільки для вічного життя, але і тут на землі життя без них неможливе.
Любов притягує людей один до одного і їх утримує разом. З любові світ постав і любов’ю світ утримується.

Проповіді

Любити – це наше природне покликання

Дорогі браття і сестри, роздумуючи про заповіді любові, які чуємо сьогодні від Христа, найперше запитаймося самі себе: Чи ми вміємо любити?
“Любов” – це слово, яке має само говорити за себе, бо чи є хто з людей, що може його в повноті пояснити? Та все ж про любов розказують багато. Науковці твердять, що вона є основою життя людей. Прості люди згадують любов у привітаннях та побажаннях, за любов (гірко про це згадувати) піднімають келихи! Але, чи всі перебувають у ній?
Ось і виходить простий абсурд: вона необхідна, вона бажана, а її завжди є брак.
Людина завжди є в пошуках любові.

Проповіді

Хто є мій ближній? Хто може бути ближнім? Хто хоче бути ним? Хто є я?

Бути ближнім – може означати “бути близько”, тобто не бути далеко. З досвіду життя ми знаємо, що можна бути далеко тілом, але бути близько думками, почуттями, серцем. Подібно можна сказати: можна бути близьким фізично, але духовно далеким.
Стоїш біля людини, вона тобі щось говорить, але насправді її не сприймаєш, серцем і думками знаходишся дуже далеко від неї. Ісус у притчі про Милосердного Самарянина розкриває значення духовної близькості, що може знищити навіть мури розбрату та ворожнечі, що віддаляють людину від людини. …

Прокрутка до верху