Дорогі браття і сестри об’єднані у терплячому Христі. У цю третю неділю Святого Посту ми виносимо урочисто хрест, щоб його почитати. Чи можемо ми почитати те, що не любимо? Чи можемо ми цілувати те, що нам не до вподоби? Уважаймо, щоб під цим поцілунком не був «поцілунок Юди»: на зовні одне, а в середині – інше. Сьогоднішній поцілунок хресного дерева нехай буде поцілунком: вдячності за все, що Господь Бог дає, поцілунком любові, котра єднається у милосерді, поцілунком довіри, що виявляє підтримку. Читати далі Входимо у піст із хрестом, щоб нести його з любов’ю
У нашому житті є багато чого, що є постійним. З часом розуміємо, що без постійних речей життя неможливе. І коли чогось із основних постійностей зникає на довший час, то закрадається сумнів: чи наше життя є в порядку. Можна зауважити, що трудності, терпіння, невигода, незручності відносяться до тих речей, з якими ми починаємо наше життя і з якими ми зв’язані день за днем.
Нас навчили зробити поділ світу на дві частини, що протилежні одна одній. Чорне і біле, добре і зле, гарне і некрасиве. Таким чином ми визначили значення слова щастя. Більше того, йдучи за принципом порівняння, ми внушили собі, що щастям це те, що: «краще, ніж є в інших».
Хрестопоклінна неділя