Архів категорії: Духовні роздуми

духовні роздуми

У Бога календарів нема, але Він хоче увійти в історію Людини, щоб пригадати їй про Вічність

Ось завершується день, останній день цього місяця. У розмовах часто згадують, що приходить завершення чергового року. Хтось до цього готується поважно, як до свята, а хтось сприймає це скептично. Нам, християнам, ця подія дещо затьмарює одне із важливих свят, в якому згадуємо подію з життя Спасителя – Його Обрізання, при якому надавалось ім’я – Ісус, тобто Спаситель.
Для нас, християн, вже стало звичним приймати людське і надавати йому духовного значення. Свято державне, а ми його наповнюємо духовним змістом. Яким? Читати далі У Бога календарів нема, але Він хоче увійти в історію Людини, щоб пригадати їй про Вічність

я постійно шукаю Церкву, бо я не хочу бути в Церкві, яка …

Я не хочу бути в Церкві, яка … 

 

– яка вчить тільки просити, бо виховує лінивих попрошайків.

– яка вчить тільки приватної молитви, бо виховує майбутніх егоїстів

Читати далі я постійно шукаю Церкву, бо я не хочу бути в Церкві, яка …

Він і Самарянка…

Він і Самарянка…
Дві зустрічі в одному місці, але у різну мить життя
Такі різні, але такі важливі ці миті…

Він зав’язав розмову, а вона просто Його відкидала… 
Він шанував її вибір, хоч вона сама не знала чого сама бажає, чому вона тут і що тут робить …
він знав, у Нього ніколи немає випадковостей!
Читати далі Він і Самарянка…

Об’єднані у Твої обіймах

Loading

Боже Величний, Творче Всемогутній, в цей час завершення року схиляю голову перед тобою і дякую Тобі за всі Твої добродійства, якими Ти так багато обдарував мене цього завершуючого року, і цим виявив милість Свою до мене, хоч грішного, немічного і недостойного слугу Твого.
Прости, що не завжди зумів прислухатись до Твого Божественного Голосу, прийняти Слово Животворне Твоє і виконати Волю Твою Святу, прости за вчинені гріхи супроти любові Твоєї та брак любові до ближніх.
Цей новий рік бажаю розпочати з Тобою, з Твоїм благословенням вирушити назустріч незнаному мені, але приготованому Тобою. Читати далі Об’єднані у Твої обіймах

Коли твої недосконалості не стають на перешкоді пізнати Любов

У звичайну неділю священик вже у звичний йому спосіб намагався зробити неможливе можливим – встигнути всюди. Але й цього воскреслого дня часу забракло, як врешті це стало вже звичним останніми неділями. На віддаленій парафії люди вже звикли до постійних звичних вибачень, що Богослуження затримується, і вже перестали вірити можливість поправи.

Тієї неділі чомусь це стало великим болем для священика: він знав, що стає причиною до неспокою, але найбільше боявся, що йому можуть докорити і цього разу може зустріти розчаровані погляди людей.

Із схиленою головою увійшов у храм. Всі вже звично шуміли, заповнюючи час своїми балачками. Із опущеним поглядом чорна тінь з поспіхом та немов незамітно увійшла у захристію. По короткому часі почались звершувати перші моління і, возносячи кадильним дим, священнослужитель закликав люд божий до молитви, хоч із-запізненням.

Його голос був невпевненим, а в рухах можна було побачити якусь роздвоєність, мабуть це були сумніви: спішити, щоб наздогнати час людей і чи спокійно звершувати службу, щоб дати належне Богу.

Але прийшов момент, коли потрібно було виносити Євангеліє. Читати далі Коли твої недосконалості не стають на перешкоді пізнати Любов