На дорозі життя зустрічаємо вибір: смуток чи радість
Дорогі браття і сестри у Христі, зустріч Ісуса із багатим юнаком, нам пригадує про наші зустрічі з Спасителем. Вже сам факт, що людина шукає Бога в час її труднощів, нагадує нам про нашу потребу в Бозі. Сьогодні на фоні того, що люди пригодили до Христа із фізичними недугами та матеріальними проблемами, стаємо свідками того, що цей юнак не мав ні одного, ні другого, бо був достатньо забезпечений всім і був захоронений ще з малку від різних гріхів, але все ж йому чогось бракувало. Не раз так чуємо від людей: «Ти все маєш, а чого тобі ще бракує?», і батьки люблять так дітям натякнути: «що ти ще собі видумуєш? Ти вже все маєш! Глянь на інших, що не мають того, що ти маєш» та є ще інші вислови, що показують те, що нас не розуміють! Коли людина говорить, що їй щось бракує, то так і є. Не обов’язково це має стосуватися матеріального і видимого для людського ока! Трапляється таке, що людина сама нічого не розуміє, що з нею діється… і це можуть підтвердити багато, а може і всі.
Прочитати все »Об’єднані в нещасті, розділені у щасті?
Дорогі браття і сестри у Христі, розповідь про зцілення 10 прокажних показує нам як вдячність є піднесена до ознаки віруючої людини!
Віруюча людина завжди живе почуттям вдячності перед Богом і ближніми, вона цим визнає важливість кожного з них у своєму житті. Невдячна людина показує, що інші їй непотрібні і те, їй зробили, вона могла сама собі зробити і бути ні від кого залежною. Адже той, хто дякує, той визнає свою несконалість і важливість отриманої допомоги!
А які ми є: вдячні чи невдячні?
Але відповідь має бути розважлива і не поспішна, бо вдячність стала різною…
Тепер вдячність стала лише елементом етичного виховання. Ще змалку батьки вчать дитину повторювати слово: дякую. Як ми радіємо, коли мала дитина ледь-ледь вимовляє це слово! Батьки цим пишаються… Лише з часом ми розуміємо, що сказане крізь зуби це слово, має зовсім інший зміст. Тому навчити вимовляти це слово є недостатньо, щоб показати благі почуття.
Мій тиждень починається з дня Воскресіння, з освячення! А твій?
Дорогі браття і сестри у Христі, ми увійшли в Різдвяний піст, який має на меті приготувати нас через очікування до великого Торжества – Різдва нашого Спасителя! Ізраїльський народ довгими століттями чекав на при прихід Месії, а ми маємо ласку бути тими, котрі вже живуть радістю Його приходу. Тому для нас Торжество Його народження – це велике вшанування і вдячність Богу за вияв любові до Людства у приході Свого Сина, нашого Месії.
Очікування – це вияв нашої віри
Колись ізраїльський народ очікував народження Месії, а ми тепер також перебуваємо в очікуванні, але вже Його другого приходу! Зауважмо: хто чекає, той постійно звертає свої думки і свої вчинки до одного – до зустрічі! Можемо спостерігати, як людство живе у забутті Бога і вже не чекає, не прагне цієї зустрічі. Відповідно до цього люди живуть так, ніби Бога немає і ніколи вже не буде серед них. Прикро, але тепер християнські свята перетворились в очікування різних розваг та матеріальних дарунків. Тепер це стало більше культурним надбанням, ніж духовним скарбом, який приносить Спасіння. Деякі вже звичаї набули гріховного забарвлення.
Ми, християни, що живемо у цій культурі, маємо особливе покликання пригадувати про правдиве значення Християнських Свят, ми покликані пригадувати про Добру Новину, яку принесло нам народжене Святе Дитя: з нами Бог! Бог є з Нами!
Ми пригадуємо про подію і ми її Святкуємо!
Особливим свідченням нашої віри є Святкові дні, Неділі, Особливі духовні періоди: як піст, Різдвяний час та інші. У ці дні ми збираємося разом і підтримуємо один одного у вірі, ще й іншим людям даємо свідчення нашої віри в Бога! Цим ми промовляємо: з Нами є Бог!
Але все ж залишається відкритим запитання: чи всі наші святкування є в дусі Святого Євангелія, як учив нас Ісус? Прочитати все »
Чи віримо ми у вічне життя? Що Ісус вчить про те, як його осягнути?
Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Луки 10, 25-37 ми чуємо запитання від книжника, яке турбувало і далі турбує людство: що маю робити, щоб мати життя вічне?
Жити вічно – це бажання усіх віків і всіх народів, значить – це бажання в середині нас, немов туга за дуже знайомим, але втраченим.
Усвідомлючи короткочасність життя, хочемо жити довго і тому найбільшим побажанням один одному є “Многая літа”! Ісус відкриває нам можливість увійти в це Таїнство вічності через виконання заповідей Любові. Нам не треба нічого фантазувати чи видумувати, нам потрібно лише повернутися до втраченого раю, до втраченої вічності, яка була нам приготована Богом ще при сотворені людини. Прочитати все »
Спасаюча віра є також в тебе?
Слава Ісусу Христу! Дорогі у браття і сестри у Христі, у Євангелії від Луки(8, 41-56) читаємо дві різні історії, але які переплітаються одна з одною, і основною ниткою, яка зв’язує ці історії, є віра в Христа, цілковита довіра Йому.
Читаєш і дивуєшся Божій любові, котра спішить на допомогу і єдиним поясненням цьому є відповідь тим, хто повірив!
«Віра твоя спасла тебе !» і «Ти тільки віруй!» сказані до таких різних людей з такими різними ситуаціями, але єдині в тому, щоб повірити докінця! Для жінки це були довгих 12 років, а для батька можливо коротких 12 хвилин, але вирішальних.
Ми перед Богом всі люблені по-особливому, а от чи між собою свідчимо це? Прочитати все »
Для Бога ми всі живі
Слава Ісусу Христу!
Дорогі браття і сестри у Христі, зворушлива історія описана у Євангелії від Луки 7, 11-16 : вдова і похоронна процесія, а їм на зустріч Ісус і Його послідовники повні радості.
Ісус зупиняє сумних людей і говорить Своє Божественне Слово до тих, котрі ув’язнені у смутку та печалі, які живуть у безнадії та можливо втратили сенс життя. Чоловіка нема, дитини також і тепер для кого жити? Прочитати все »