Дім Божий – дім молитви? Чи з нього зробили печеру розбишак?
Коли ми додаємо до слова прикметник, то підкреслюємо особливість предмету чи особи, про яких говоримо i доповнюємо, уточнюємо та збагачуємо зміст того слова.
Кажемо: “Дім Божий” і цим вказуємо, що це власність Божа. У Божому домі маємо поводитися по-Божому: цим виявляємо повагу до Господаря і стягаємо на себе Його милість. Не добре посягати на власність Бога і робити з неї те, що хочемо.
“Дім Божий – є домом молитви” – Так соромив наш Спаситель тих, котрі не поводились по-Божому у храмі Господньому, в Єрусалимі.
Що робити, коли священик заслуговує «на більше»
Пройшло трохи часу
В одній місцевості з’явився праведний чоловік. Люди відразу запримітили його побожність. Хоча він не хотів показувати .., але скрити цього не було можливо. Храм, де він молився був далеко від місця, де жив. Тому, йдучи через ціле село, молився і готувався до богослужіння. З часом люди запримітили його молитовність і, коли зустрічали його, то просили, щоб заступався перед Богом у їхніх потребах. Дехто спеціально чекав його на вулиці, щоб зачати розмову і почути якусь мудрість.
Люди того села знали, що умови проживання цього священика були досить прості, тому дивувались від того, як він вдовольнявся тим, що має і не нарікав на життя.
Духовний пастир часто залишався у храмі на цілий день. Витрачалось багато часу на дорогу додому, тому приходив ранком і залишався до вечора.
Старші бабці зауважили те, що отець залишається без обіду. Заходячи до храму помолитись, вони завжди щось із собою приносили поїсти. Радів цьому священик і людям було приємно, що могли чимось віддячити за його доброту.
Пройшло ще трохи часу
Люди продовжували радіти духовним отцем. А одного дня у декого виникла цікава думка, яку відразу Прочитати все »