Дорогі браття і сестри, притча про запрошених гостей (Мт.22,1-14) звертає нашу увагу на не зовсім зрозумілу нам поведінку царя, який спочатку видається милосердним, бо запрошує і достойних, і випадкових людей, а в другій половині історії показується досить жорстоким, бо карає здавалось би невинного гостя, бо не мав на собі весільної одежі.
Вартує згадати традицію тих часів у давньому народі. Згідно звичаю гості, коли приходили на торжество, отримували святковий одяг. Тепер ми розуміємо, що випадковий гість, хоч і прийшов у бідному одязі, та все ж міг зодягнутися у новий, святковий, але цього чомусь не зробив. Тому й мовчав перед звинуваченням царя. Зневага і погорда змусили царя покарати гостя не через брак одежі, а з причини, що не була вдягнута. Читати далі Бог приймає нас такими, якими ми є, але не залишає такими →