Дар свободи та витривалість у доброму

Дорогі у Христі браття і сестри, сьогодні в Євангелії ми читаємо жахливу історію — притчу, яку Ісус розповів, передвіщаючи свою смерть. Вона стосувалася вибраного народу, який був покликаний до того, щоб бути вільним народом, благословенним народом; народом, який міг долучити до Божого задуму спасіння людства також інші народи.
Але цей народ перетворився на народ, який став загарбницьким народом, бо спокусився привласнити те, що належало не йому, а Богові.
Історія людства знає багато прикладів, коли благословення оберталося прокляттям через людський гріх, коли людина піддалась спокусі – не шукати Божої волі.
Ментальність загарбника — це давній гріх, який тягнеться ще від Адама.
Це прагнення взяти те, що тобі не належить, поставити себе на місце Бога, засліпити серце попаданням і знищити любов, повагу і навіть замахнутись на життя.
Загарбник не чує ані волання правди, ані голосу сумління; він сліпо вірить у власну силу й навіть намагається оправдати свої гріховні вчинки якимись релігійними гаслами чи фальшивою «праведністю».

Прочитати все »

Дорогі браття і сестри у Христі, слухаючи притчу про “Виноградник і виноградарів” (Мт. 21, 33-42.),  ми можемо жахнутись від того, якою може бути жорстокою людина, котра спочатку стає невдячною, заздрісною і пожадливою, а далі спокуса штовхає до ще більшого гріха – до вбивства.
Часто чуємо, як люди несподівано роблять  страшні вчинки, адже спочатку видавали себе за добрих, а потім виявились жахливі злі вчинки.
Так було і так залишилось, що ми не знаємо, що є в помислах людини. Саме внутрішній світ людини,її думки і її почуття, впливає на її вчинки.
Нам потрібно часто звертати увагу на наш внутрішній світ і зауважувати: які є наші думки, які є наші почуття? Чим вони надхненні?
Якщо відчуваємо, що темрява наповняє нас, тоді слід чекати і вчинки темряви, а якщо є світлі думки і світлі почуття, тоді і вчинки світла стануть всім людям відомі.

Про що ТИ думаєш? 
Наставник і послушник прогулювались по парку. Несподівано старець запитав: “Про що думаєш?” (більше…)

Дорогі браття і сестри у Христі,  притча про Царство Боже нас спонукає до різних тем для роздумів, цього року запрошую вас звернути увагу на розмову царя і запрошеного гостя, який був без весільної одежі. Цар дав запитання, але не відповів, він просто мовчав.
Мовчання в такій ситуації було ознакою неповаги. Тут не треба було оправдовуватися, чи пояснювати, чи ще щось вигадувати. Все і так було зрозуміло. Він або не захотів взяти одежу і нагло пішов до столу, або зайшов не центральним входом, а якось заліз таємно. У кожному випадку – це було ознакою неповаги ні до царя, ні до оточуючих.
Що ж тоді потрібно було зробити? (більше…)

Богові не байдуже, якими ми будемо біля Нього!

Дорогі брати і сестри у Христі, читання притчі про ”весільну гостину”, на якій ми, подібно до запрошених, маємо можливість взяти участь і зодягнутися поруч зі всіма у весільну одіж, звертає увагу на наше життя у Божому Царстві тут, на землі. Але чи всі з нас зодягаються у в одіж Божої благодаті? Одіж, що зодягає душу віруючої людини. Одіж, що стає видимою у наших вчинках.
Ця притча лише для віруючих
Запрошені, котрі прийшли, відгукнулись із зробили свій вибір. Наш зроблений вибір – це ознака нашої віри, бо повірили словам запрошення і наважились зробити крок до змін. Хто не повірив, той залишився там, де був, а це означає, що змін ніяких. Але це ще не все.
Вибір, як виявилось, – це не просто змінити своє фізичне перебування, прийти з вулиці на гостину і далі залишитися у своєму світі, це нагода зазнати змін.
Так дехто і робить. Коли хоче перемін, значить переїзджає в інше місце, деколи так і каже: у новому місці все буде по-новому!
Але є ж такі ситуації життя, коли змін не стається. Чому?
Прочитати все »

Давати Богові належні дари – це не тільки справедливо, це і вияв любові до Нього

Дорогі брати і сестри у Христі, читання притчі про чоловіка-господаря і виноградарів нас знову повертає до думки про принесення плодів.
Доброму господарю належні плоди
У притчі наголошується, що господар очікував лише належні йому, достойні його плоди. А бачимо, що отримав інше – ”плоди” невдячності і нахабства.
Бачимо великий контраст між добрим господарем і підступними робітниками. Господар забезпечив всім необхнідним і подбав про добрі умови праці, який довірив усе і залишив їх вільними. Робітники у відповідь проявили своє нахабство, посягнули на чуже. Прочитати все »