Слід поважати певний порядок в молитвах-проханнях, хоча можуть бути і виключення
Дорогі браття і сестри, ми читаємо історію про жінку-матір (Євангелія від Матея 15:21-28) і розуміємо настільки була делікатна ситуація, в якій вирішувалась подальша доля дівчини опанованої злим духом.
Це правда, що жінка потребувала допомоги у зціленні її дочки, і правда, що були причини не відразу задовольнити її прохання. Прочитати все »
Привернула Його увагу і зворушила Його серце – вірою
Дорогі браття і сестри у Христі, історія з Євангелії від Матея 15:21-28 про жінку-матір з іншовірного народу, котра прийшла просити зцілення для дочки, можемо назвати історією “Про смиренномудру жінку”. Адже поведінка цієї жінки спонукає нас задуматися над тим, що має бути в основі життя віруючої людини. Христос возвеличив її віру, кажучи: “О, жінко, велика твоя віра!” Дивно, правда? Раніше навіть не хотів говорити до неї, а тут подивляє їй! Не відгукнувся через поважні причини на її прохання, а тут творить чудо в тій же миті. Що привернуло його увагу і що зворушило його серце? Прочитати все »
Крихти віри – Що мале в людських очах, у Божих велике
Дорогі браття і сестри у Христі, читаючи історію про добру матір, котра боролася за здоров’я своє дитини, можемо паралельно зауважити, що тут відбулась зустріч двох світів: поганського і християнського. Спочатку мовчання, потім відсторонення і ще й до цього всього – приниження. Тільки й дивуєшся: як то не закінчилось це все серйозним конфліктом?
А причин для сварки було багато… Прочитати все »
Досвід молитви – це досвід нашої віри в Бога, Небесного Батька
Наша молитва – це вияв нашої віри. Кожна молитва – це звернення до нашого Бога. Воно буває різним: хто просить допомоги, хто просить прощення, а хто з вдячністю восхваляє Його.
Ми віримо в Бога і звертаємось до Нього.
Бо в іншому випадку: чого тоді звертатися до Того, в кого ми не віримо? А якщо звертаємося, тоді довіряємо, віримо в те, що наше звернення буде почуте і також буде відповідь.
Зауважмо, що в нашому щоденному житті ми своїми проханнями підтверджуємо цю просту істину: зверненням до іншого показуємо свою віру в його допомогу. Бо якщо би не вірили, то би не звернулись. Навіщо ж тратити час надаремно? Пригадаймо: скільки скільки звернень назбирується за день? І все це вияв нашої віри і довіри до інших.
Хотів вигнати? чи не відпускав її, щоб відповісти на її благання?
Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.” Мт 25:14-30
Дивна поведінка Христа спонукає нас до особливих роздумів над цим випадком, де Господь виявляє себе мовчазним і в якійсь мірі нейтральним. Це стає ще більш незрозумілим, коли пригадаємо слова про те, що Він чекає на кожного, хто втомлений і обтяжений.
Мабуть і ми були в такій ситуації, коли наші благання і наші молитви здаються нам непочутими. Нас це ранить і особливо тоді, коли хочемо явного чуда, бо мабуть, після того, як спробувавши все, надія на Господа залишається останньою.
Ми, як і багато людей, що приходять Бога через різні труднощі в житті, шукаємо у Ньому утішення і задоволення наших потреб.