Хай Бог тебе благословить

Неповна радість, або де ж поділись девʼять?

Дорогі браття із сестри, ми читаємо радісну подію про зцілення 10 людей Ісусом(Євангеліє від Луки 17, 12-19). Причин для радості є багато: бо зцілились невиліковні люди, бо повернулись до повноцінного життя ті, хто жив, але відчував себе мертвим, бо саме ця хвороба навіювала страх іншим, тому ці люди були виключені від суспільстваі зараз вони могли бути із своїми рідними і близькими.
А
також ми радіємо з того, що вони об’єдналися між собою.
Ви звернули увагу, що вони були майже всі юдеї, але серед них був один самарянин. І це надзвичайна ситуація. За нормальних обставин вони мали би ворогувати один з одним, бо юдеї і самаряни з давніх давен ворогували між собою, а тут “біда їх обʼєднала”.
Від прочитаної історії ми спонюємось радістю також з тої причини, що вони такі нещасні не закрились у собі, але разом просили Божого змилування. Спільна молитва має велику силу, адже голос багатьох – це не голос одного. Скільки багато причин для радості в одному уривку! Правда?
Але, читаючи цю розповідь докінця, ми звернемо увагу, що радість наша стає неповною. Саме запитання Ісуса: “де ж є 9?” спонукає нас до роздумів: “ чому сталось так, що лише один вернувся? А інші? Що сталось з ними?” Прочитати все »

Об’єднані в нещасті, розділені у щасті?

Дорогі браття і сестри у Христі, розповідь про зцілення 10 прокажних показує нам як вдячність є піднесена до ознаки віруючої людини!
Віруюча людина завжди живе почуттям вдячності перед Богом і ближніми, вона цим визнає важливість кожного з них у своєму житті. Невдячна людина показує, що інші їй непотрібні і те, їй зробили, вона могла сама собі зробити і бути ні від кого залежною. Адже той, хто дякує, той визнає свою несконалість і важливість отриманої допомоги!
А які ми є: вдячні чи невдячні?
Але відповідь має бути розважлива і не поспішна, бо вдячність стала різною…
Тепер вдячність стала лише елементом етичного виховання. Ще змалку батьки вчать дитину повторювати слово: дякую. Як ми радіємо, коли мала дитина ледь-ледь вимовляє це слово! Батьки цим пишаються… Лише з часом ми розуміємо, що сказане крізь зуби це слово, має зовсім інший зміст. Тому навчити вимовляти це слово є недостатньо, щоб показати благі почуття.

Прочитати все »

Де ж є інші? і де є ти?

Дорогі браття і сестри у Христі, сьогоднішній уривок Євангелії про 10 прокажених може нам пригадати про те, як люди незалежно від їхнього соціального, культурного і релігійного статусу можуть об’єднатися в єдиній біді. Бути прокажений в той час означало бути виключеним із суспільства і кинутим напризволяще. Саме тому зцілення таких людей означало повернути їх до нормального життя, тобто народитися вдруге.
Мабуть це зрозумів самарянин, тому прийшов зразу подякувати і прославити Бога. А де ж інші? – запитав Ісус. Як бачимо група поділилися на дві частини, ще недавно вони були об’єднані у єдиному горі, але тепер стали роз’єднані в єдиному щасті.
Подібне явище ми можемо зустріти також і сьогодні, починаючи від наших сімей, які легко можуть об’єднатися, щоб просити, але не всі знаходять час, щоб подякувати.
Інколи буває таке, що лише один із сім’ї заносить подячну молитву і робить жести подяки, а де ж є інші? Прочитати все »

Ісусе, Наставнику, змилосердися над нами! А що буде далі?

Дорогі браття і сестри, 10 прокажних молитовно благали про Боже милосердя над ними. Господь змилувався над ними і мить зцілення настала.
З продовження історії бачимо, що не всі повернулись, лише один забажав подякувати і воздати хвалу Богові. Вдячність – це вияв пошани і вияв прийняття милосердя.
Бог нам багато виявив Свого милосердя і далі виявляє його щодня. Як ми виявляємо Йому нашу вдячність?
Одна із форм вдячності – це принести радість. Як ми приносимо радість нашому Небесному Отцю? Прочитати все »

Або смуток, або радість…

Дорогі браття і сестри, уривок із Євангелії від Лк 18:18-27 розповідає нам про зустріч юнака із Ісусом. Той запитується у Христа. “Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?” Відразу відчувається великий рівень духовості юнака. Багато людей приходили до Спасителя і більшість з них просило про земські потреби, але одинокі випадки, коли хтось звертався про духовне. Ось цей юнак ціаквиться життям потойбічним. Думаючи про нього, запитаємо і ми себе: як часто ми в наших молитвах питаємо в Бог про наше спасіння, про вічність, про те, що нам робити для духовного зросту. Прочитати все »