Дорогі браття і сестри у Христі, уздоровлення двох сліпих і німого біснуватого на може вражати не тільки у доброму вчинку Христа і милосердям над стражденними людьми, як люди, котрі бажають звільнитися від зла можуть це зробити, але також подивляємо тих, хто, залишаючись переконаний у своїй правоті, стає приречений на погибель.
Це дуже безпечно стати лукавим, брехуном і перевертнем. Коли твої амбіції, гордість та інше не дозволяють тобі бути вільним і прийняти правду, але змушують тебе постійно викручуватись. Подібно до фарисеїв, котрі бачили явні чуда, але не приймали їх, гірше того – вони приписували це злій силі. Самі нічого доброго не робили і вводили ще інших у блуд.
Це дуже небезпечно стати подібними до них. Бачити одне, але не мати сміливості визнати, що так дійсно є!
у війні із Україною ми стали свідками великої брехні, як лідери вводять народ у заблудження і представляють все у викривленому світлі. Таким чином оправдовують тисячі невинних жертв. Читати далі Чи часом у нас не було такої спокуси оправдовувати зло, злий вчинок? Відтак втрачаємо здатність бачити добро!→
Дорогі Браття і сестри, дві історії зцілення, про які згадує євангелист Матей (Євангеліє від Матея 9, 27-35) показують немовби логічне завершення всіх попередніх історій, у яких ми згадували про зцілення людини. Після нагірної проповіді їх було 10 і всі вони були виявом милосердя до тих, хто показав свою віру сам особисто чи заступаючись за інших. Складається враження, що апостол хотів показати, що Христос може зцілити всю людину: руки, ноги, очі, мову, тобто все, що належить до душі й тіла.
Хто слідкував за цими подіями, той міг би відповіси на запитання: “Чи прийшов вже месія і чи не Ісус він?” Читати далі Ісус – це вияв Божої любові, яку не можливо було зупинити, завдаючи різні перешкоди.→
Дорогі браття і сестри у Христі, дві розповіді Євангелиста Матея, що пригадуємо їх сьогодні (Матея 9, 27-35.) є продовженням діл Ісуса, який «Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи євангеліє царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу»
Проповідь Христа була тісно зв’язана із чудесними знаками: хворих зціляв, сліпим давав зір, відпускав гріхи, повертав до життя, давав їсти. Ці знаки явно говорили, що «Бог навідався до народу Свого». Прийшов, щоб немов пригадати людям про Божу Всемогутність, адже Він Творець цього світу і для нього нема нічого неможливого.
А людина зіпсута гріхом, дивлячись на це все жала лише одного: користі для неї. Так було колись і такий підхід на жаль залишається і по-сьогодні. Але хіба це можна назвати вірою? Коли ти маєш лише користолюбні думки – хіба вони натхнені вірою? Що я з цього буду мати, чи мені вигідно? Час до часу нам потрібно зупинитися і за питатися: якою вірою я ведений? Яка є моя віра?Читати далі Вірити, щоб любити по-справжньому→
Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Матея (Мт 9:27-35) чуємо розповідь про “зцілення двох сліпих”, котрі повірили в Того, кого не бачили, повірили в те, що не знали, як же воно є на яву. Не знали, але повірили, бо вони почули від інших. Вони багато довіряли і їхня довіра оправдалася. Господь дарував їм зір. Так справджується повчання апостола Павла до римлян, що віра народжується зі слухання. Читати далі Сліпі повірили? Віра народжується від слухання→
Дорогі браття і сестри, уривок з Євангелія від Матея 9:27-35 нам показує, що Спасителю нелегко було сповнювати Святу місію. У боротьбі зі злом та в невтомній допомозі людям, Ісусу Христу часто діставались ще зайві труднощі. При цьому Він не зупинявся, йшов далі.
Дві ситуації доброти і дві невдячності, хоч можливо, і ненавмисної… Читати далі Сповнювати місію за прикладом Христа→
