У парку прогулювалась молода мама з дитиною. Дитя лежало спокійно у візочку. Неподалік під деревом сидів на лавці чоловік похилого віку і спостерігав за всім, що діється довкола. Мати із дитям, зупинившись біля нього, вибачилась і попросила дозволу сісти на лавці. Чоловік щось буркнув незрозуміло. В цю ж мить пролунав телефонний дзвінок. Жінка взяла телефон і відповіла. Бесіда була короткою, бо дитина почала плакати і вимкнула мобільник, сказавши: “вибач, я мушу була біля дитини. Тобі пізніше зателефоную”.
Зворушливо було спостерігати, як вона нахилилась до дитяти і прошепотіла: “Прости мені …все добре. Я тут, біля тебе”. Дитина заспокоїлась.
Жінка сіла знову на лавку і вже в друге звернулась до похилого чоловіка, що дивно дивився на молоду маму. Вона не сміливо сказала: “Простіть будь-ласка, що потурбували ваш спокій”.
Нарешті чоловік вимовив чітко слова: “Я вже спостерігаю за тобою 5 хвилин. І за цей час ти постійно у всіх просиш вибачення. Навіть за те, в чому ти не винна.Чому?” Читати далі Прощати потрібно навчити
Дорогі браття і сестри, ми робимо третій крок до зустрічі із Благословенним часом Великого Пасхального посту, у якому маємо нагоду ще більше заглибитися у роздуми над Богоподібністю, тобто наскільки ми подібні до Бога і як потрібно відновити в нас Його образ і подобу.
Дорогі браття і сестри у Христі, п’ятим кроком приготування до Святого Посту, до особливого часу очищення, покаяння і духовного зросту, є заклик до взаємного примирення через прощення. ( Мт. 6,14-21). “Неділя сиропусна” чи “неділя прощення”, як її часто називають – це остання наша зупинка для роздумів, щоб увійти вільною від боргів душею у Святий Великий піст – шлях нашого покаяння, ще один крок на дорозі Спасіння. І простяться нам борги наші, як і ми будемо прощати нашим боржникам.