Тихий вечір на дворі і Миколай
Тихий вечір на дворі,
А дитинка при вікні
дивиться йде Миколай,
просить: “Отче, завітай”
А владика далі йде
і ні оком не моргне,
А в дитинки сльози, сльози:
“А я чемна була тоже …”
Тихо матінка підходить
І з сльозами ніжно мовить:
“Прости, доню, нас з батьків,
Що живеш не в багачів. Прочитати все »
Ми віримо в силу добра чи ми просто хочемо, щоб воно було інколи?
Спомин пам’яті святого угодника Миколая в нашому українському народі твориться в дуже торжественний спосіб. Святий угодник Божий Миколай не був українцем, ні нашим єпископом, але став дуже рідним для нашого народу. Його полюбили як малі, так і дорослі. Навіть за советського режиму цей святий ніколи не забувався і був очікуваним у ніч з 18 на 19 грудня.
Так ще з дитинства прийшло розуміння, що Миколай – це той, котрий приносить дарунки, що творить милосердя. Прочитати все »
Хвилини раю і години пекла
На свято Св.Миколая ми згадуємо важливість добрих діл. У цьому світі багатих і бідних, забезпечених і потребуючих без добра не може існувати добре життя як для одних, так і для інших. Кращі у матеріальному можуть багатіти в духовному, роблячи добро, а убогі в матеріальному можуть давати своє благословення тим, від кого отримають доброту. Одні без других зачерствіють – хто в надлишку, а хто в розпачі.
Робити добро – це користь не тільки для цього земського життя, це ще й пророцтво майбутнього