у кожній складній ситуації має бути відповідне рішення
Прибігаю на станцію і лечу швидко до кас за квитком, а там неочікуваності мене вже є велика черга. Захеканий привертаю увагу всіх. Залишилось мало часу до відправки поїзда, а людей – багато. Мій благальний погляд не залишив поза увагою касирку, вона дала знати, що зрозуміла мій критичний стан, але кивнула головою на людей, мовляв: хай вони вирішують. Я миттєво попросив усіх пропустити, пояснюючи, що можу запізнитись на потяг. Люди спокійно між собою переглянулися, дехто висловився, що ми всі рівні і у всіх нас теж нагальні справи, тому мені треба краще організовуватись, врешті це не їхня вина в тому, що я запізнююсь… вони обговорювали, а час швидко злітав. Я стояв в очікуванні рішення моєї долі і долі тих, хто чекав на мене. Врешті одна жінка змилосердилися і повірила мені, пропустила. Жінка на касі теж миттєво і з радістю подала мені квиток і ще й побажала щасливої дороги.
Ледь встиг, двері за мною закрились і потяг рушив з місця… Ох, яка радість…. Сиджу, відхекуюсь і відходу від попереднього стресу … Прочитати все »
Приймай рішення в любові, без страху, як Христос
Хто любить, той не шукає оправдань
Дорогі браття і сестри у Христі, об’єднані в любові до Бога, у Євангелії від Луки 14, 16-24 Ісус оповідає нам притчу про одного чоловіка, котрий запросив до себе найближчих йому, але вони не прийшли. Тоді він запросив незнайомих і ті подарували йому свій час та розділити з ним його радість.
Чому не прийшли ті, до кого він звернувся найперше, ми знаємо і знаємо також те, що господар пошанував їхній вибір. Мабуть, нелегко було почути їхні оправдання і прийняти їхнє рішення, але він це зробив. Так є, прийняти рішення іншої людини – це перш за все пошанувати її свободу і цим же виявити до неї свою любов. Прочитати все »
Любимо Бога – вибираємо те, що хоче Бог. Хіба є щось краще?
Дорогі браття і сестри у Христі, притча в Євангелії від Луки 14:16-24 немов показує культурні відносини між людьми. Складається враження, що Христос хоче нас повчити якоїсь форми поведінки на прикладі господаря і запрошених друзів, де є ласкаві запрошеня і вічливі прохання про вибачення із оправдовуючими причинами. Але, строгість господаря в кінцевій частині притчі показує, що зовнішня вічливість і вічлива форма поведінки не є ознакою ні любові, ні пошани. Прочитати все »
Чому два рази не просять, або про те, чому треба цінувати з першого разу
1. “Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох. Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть, усе готове. Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе. Другий сказав: П’ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені. А інший мовив: Я одружився і тому не можу прийти.
Ми наближуємось до зустрічі та торжественного святкування Різдва Христового. У Неділю Праотців церква нам пропонує задуматися над покликанням до Спасіння. Бог запрошує людину, щоб вона стала учасником Божого Царства. Кожне свято скеровує нашу увагу не тільки на історичну подію, але ще й для того, щоб ми пережили цю подію на собі, стали живими учасниками Христових повчань. Недаремно ж кажемо: Христос посеред нас. Є і буде.
Де має бути початок чи продовження, там робимо чомусь кінець …
Дорогі в Христі, сьогодні нам до роздумів випадає історія про запрошених гостей, які роблячи свій вибір, відмовилися від того, що їм було приготовлено. (Луки 14,16-24)
Зробити правильний вибір у житті – це мабуть саме головніше і найважливіше у нашому житті, і деколи найважче.
Часто людське життя прирівнюють до річки, події і обставини якої несуть по течії часу. Життя відчуваєш у повноті тоді, коли воно перемінюється, а коли стоїть на місці, то воно подібне до стоячої води, спокій якої насторожує безжиттєвістю.
Від нашого простого рішення залежить наше життя. Залежить майбутнє наше і тих, хто поруч з нами. Прочитати все »