практичні вправи, динаміка праці в групі (1 год)

У Катехитичній діяльності із молоддю ми маємо звернути увагу на те, щоб задіяти Душу і Тіло, таким чином підкреслюючи повноцінність людської особи. Добре би  було, щоб чередувалися душевні і тілесні здібності. Думаємо, відчуваємо емоції, робимо і рухаємося.

розум – те, що ми повинні пізнати

серце – те, що нас зворушує

руки – те, що що нам треба зробити

ноги – те, що змушує нас ходити і рухатися

 

– методологія проведення молодіжної зустрічі

Структура

Вибір теми і спосіб проведення для катехитичної зустрічі
Одним із критерії Доброї зустрічі із молоддю є добра тема зустрічі.  Вона залежить від багатьох чинників
1. Характер і причина зустрічі: Відпочинковий, повчальний, робочий…
Яка мета зустрічі? що я хочу цією зустріччю досягнути? Це стосується нового чи продовження попереднього? Тема є пов’язана із іншими чи незалежна? Це відповідь на конкретну ситуацію, чи загальна тема , що може бути в пригоді конкретної ситуації. Яка проміжна чи кінцева ціль зустрічі?
2. Які учасники? Вік, розумовий рівень, духовний і церковний зріст, соціальне середовище в якому виростають.
3. Критерії місця проведення зустрічі Є такі теми, які можуть бути проведенні лише в у відповідних місцях. Це стосується кількості людей, рівня тиші, розташування учасників, наявності допоміжних інструментів: озвучення, проектор, крісла. Є такі теми, які потребують дуже тихого приміщення, щоб було якомога менше шумів, відволікання. Такі теми стосується дуже делікатний сторін життя людини, коли учасники мають зануритися у глибокі роздуми. Є теми зустрічі, навпаки потребують шумних і галасливих обставин.
4. Час у яку пору дня, тижня, року. Скільки часу це має тривати?

Обов’язкові елементи у катехитичній зустрічі.

– Зустріч учасників
– Вступна Молитва
– Розгляд духовної теми з використанням різних анімаційних технік
– Ділення духовним досвідом
– Можливість вільної розмови
– планування наступної зустрічі, оголошення
– Завершальна молитва

Додаткові елементи: спів, перегляд коротких фільмів, гостинність, спільна літургічна молитва, роздруковки…все те, що може лише доповнити

– Приклади катехитичних зустрічей для молоді

 

“Духовні бесіди”

Цей метод допомагає вести обговорення дискусійного питання в групі. Його можна використовувати з метою покaзaти різноманітність можливих підходів до вивчання теми, а також надати можливість висловитися та попрактикуватися у навиках спілкування. Правила: поважати думку кожного, говорити від себе, не сперечитатися, але можна попросити уточнити, що мається на увазі, відповідати по черзі, з можливістю пропустити свою чергу, керує тільки ведучий.

план проведення

1. Після вступної молитви ведучий, робить вступ до теми, творячи загальний опис, подаючи пояснення ключовим словам, осовним поняттям.5 хв.
   2. Після оголошення дискусійного питання, ведучому потрібно звернутися із завданням до учасників – висловити свою думку щодо питання : способом “так”, “ні” та “не визначився”, або ж широкою відповіддю із поясненням, наведенням прикладу зі свого життя.
2. Після того, як всі точки зору висловлені, запитайте в учacників, чи немає серед них таких, хто в ході дискусії змінив свою точку зору
3. Бажаючі повинні обгрунтувати зміну своєї позиції і пояснити , що вплинуло на зміну їх позиції.
4. Ведучий дає чергове питання і так творяться кілька кругів відповідей.
5. на завершення робиться підсумок, ділення чим вразило почуте від інших, нащо звернув увагу,
6. Завершальна молитва

 

Керівник групи повинен дотримуватися певних правил:
– слідкувати за дотриманням теми й часу;
– слухати інших і не перебивати, стежити, щоб інші не перебивали одне одного;
– не оцінювати і не засуджувати висловлювань інших, навіть, якщо видаються помилкові;
– не давайте порад, якщо вас про це не просять;
– роз’яснюйте проблеми;
– висловлюйте побоювання;
– аналізуючи життєві ситуації, використовуйте вигадані імена, щоб не викликати ніяковість, але можна розказати свій особистий приклад;
– пам’ятайте, що учасник має право сказати «Стоп», якщо подальше обговорення неприємне для нього або видається йому небезпечним;
– гарантуйте, що учасник має право відмовитися від участі в обговоренні – діленні певної проблеми, духовні бесіди – це не допит, але можливість висловити свою думку і почути думку ближнього.
–  в усьому має бути атмосфера любові.

далі продовження пояснення є за цим посиланням: https://www.rozdum.org.ua/?page_id=3378 ^[1]

Перегляд і проведення зустрічі на основі фільму

Дивитися фільм і читати книжку – це дві різні між собою речі. Одна із основних різниць, що з книжки ми активно беремо інформацію, бо читаємо і фантазуємо, уявляємо, а от дивлячись у телевізор, залишаємось пасивними, бо творчість працює мало, отримуючи готові картини сюжету.

Щоб перетворити цей процес у активний пропонується вмісти фільм у певний контекст, щоб в часі перегляду глядачі далі залишались активними і думали в часі перегляду.

Це можна досягти таким шляхом:
Виберіть тему фільму, яка би підходила під сам сюжет фільму. Тема має бути повчальною і легкою до пов’язання з фільмом, щоб фільм служив за приклад, або поштовхом для роздумів. Насправді добрий фільм має доброго автора сценарію і режисера, котрий намагається передати задум автора через текст, звук і зоображення.  Гра акторів – це також важливо. Текст із змістом, котрий чуємо.

Є два способи проведення цього методу:
1 – Дивимось фільм разом і обговорюємо разом,
або ж 2 – дивимось приватно  і обов’язково обговорюємо разом у світлі запропонованої теми. Фільм стає інструментом для ведення розмови і може спонукати на прикладі героїв фільму заторкнути дуже делікатні теми.
Зауважую, що фільм не обов’язково може бути релігійний, але в ньому обов’язково мають бути такі критерії
– немає присутності явних гріхів і їх деталізація, нецензурного мовлення, грубих маніпулятивних технологій використаних у фільмі, які негативно впливають на глядача та все те, що може пошкодити ніж допомогти.
Інколи у світському фільмі можуть бути представлені християнські цінності і це дозволяє розвинути Євангельску тему на основі побаченого сюжету.
Де шукати такі фільми: найперше – це питатися поради в тих, хто вже в цьому зроби прогрес, зустрічаються поради на християнських сайтах і також особистий досвід, не боятися почати дивитися фільм із думкою, що це можна буде запропонувати іншим із певною темою. Фільми можуть бути художні і документальні.

план проведення може бути такий:
– Розпочніть зустріч із молитви, яку можете вибрати в залежності від теми
– на початку фільму зробіть вступ і коротко розкажіть про тему
– дайте запитання по темі і наголосіть, що по-закінченні буде обговорення.
– під час перегляду можете наголосити на потрібні вам елементи, ключові вислови чи сцени, щоб потім можна було би легко пригадати при обговоренні.
– По закінченні зробіть коротку перерву, яку можна використати на гостинність: чай, кава,
– почніть обговорення*,
– в кінці зробіть висновок і проведіть молитву.
* Обговорення фільму: на початку можна дати можливість тим , хто хоче висловити свої емоції, загальні враження.
– далі потрібно давати тематичні запитання і залучити кожного до відповіді, передаючи предмет.
– Питання мають бути конкретні і ті, які зуміють пов’язати події із фільму із реальним життям, щоб почути думку кожного. Можуть починатися: Чи життя цього героя фільму тобі нагадує чиєсь життя? Чи трудності (успіхи) героя фільму тобі пригадали про… ? Чи траплялась у твоєму житті подібна ситуація?
– після обговорення теми, слід подякувати кожному і зробити висновки, можливо опублікувати в соціальних сітях враження.
Недоліки цього методу: прив’язання до технічних можливостей, що не завжди і всюди можуть бути доступні або ж якісні, довга тривалість зустрічі: перегляд фільму займає 1 годину і обговорення може зайняти 1 годину, не завжди фільм може повністю відповідати задуманій темі, інколи один сюжет може бути на перешкоді показу цілого фільму, закон авторських прав.
Позитивні сторони: Цей метод може бути дуже успішним в подорожі автобусом, на таборах, днях духовної обнови, коли часу є удосталь. Говорити про героїв фільму набагато зручніше ніж про конкретних людей, але відповіді можуть бути конкретним учасникам

Духовна подорож

Паломництва – це духовна подорож вірних до святого місця. Ця давня традиція Церкви нагадує про подорожі Ісуса із апостолами до Єрусалиму. Духовні подорожі нам пригадують про нашу основну подорож до Дому Отця. Всі ми прийшли на цю землю і підемо з неї, від нашої подорожі залежить наша вічність. Паломництва мають духовну ціль, хоча і мають фізичні навантаження і незручності. У кожному паломництві має бути тема, яка допоможе краще досягнути духовну ціль Практика показує, що у такий спосіб духовна тема краще відкривається і засвоюється, коли пов’язана із конкретним прикладом чи місцем. Наприклад: Місто Рим нам може багато пригадувати про святих апостолів Петра і Павла, тому можемо на їхньому прикладі заглибитися у тему Віри, вірності Богові, свідчення віри у теперішній час.
Бувають одноденні чи багатоденні паломництва, але всі вони мають залишити духовний відбиток на серці молодої людини.

Детальніше тут: Турист і паломник: обоє в одному місці і водночас далеко один від одного   ^[2]https://www.rozdum.org.ua/?p=1317

Відвідування ближніх

Відвідування ближніх у місцях їхнього перебування – це місійний крок Церкви. Церква має бути там, де є її вірні. Тому зустріч священика, катехита із вірними в домівках, у лікарні, на місцях праці, у місцях відпочинку – це чудовий знак присутності церкви у житті людини. Христос прийшов в життя людей і зустрів людину в її обставинах життя- це знак Божої любові. Яскравим прикладом є зустріч із митарем Закхеєм.
Наше відвідування – це не тільки людський акт вихованості чи вічливості , це знак нашої віри. Тому це нагода наповнити духовною атмосферою прості відвідини через молитву,  через духовну розмову, через просту присутність духовної особи.
Не вартує перетворювати такі зустрічі в “духовні атаки”, коли людина буде себе відчувати ніяково. Наша присутність – це катехиза без слів, але катехиза любові, де людина має відчути багато любові від нас.

Біблійні гуртки

Сьогодні біблійні гуртки є одним із найбільш розповсюджених форм читання Святого Письма, оскільки вони найточніше відповідають потребам віруючих пізнавати Святе Письмо в спільноті. Катехитична тема на основі Біблійної історії легко сприймається і водночас пізнається Біблія. Мета конкретна – допомогти віруючим пізнати і читати особисто й у спільноті Святе Письмо, поважаючи його богословську й історичну ідентичність, цим самим поглиблювати свій досвід віри. Це чудова можливість навчитися молитися з писаним Божим Словом, щоб мати досвід слухати Його, молитися Ним і жити Ним у щоденному житті.

Місії, Реколекції, Дні духовної віднови

Слід пам’ятати про цей надзвичайно цінний скарб нашої духовної історії. Саме вони колись були і сьогодні покликані бути поштовхом до справжнього навернення, стаючи закликом до відновлення християнського життя у всіх його аспектах. Проповідь і заклик до покаяння – це діяння Святого Духа на людину, яка стає перед вибором життя: як тепер жити з Богом чи без Нього?
Місії – це творення пустелі у великому шумному місті, це творення тиші у серці людини, яка оточена багатьма проблемами.
Програма має бути досить насичена із можливістю тиші для роздумів над власним життям. Це не є семінар чи наукові лекції – це час духовного відновлення, пробудження, переосмилення. Наслідки такого насиченого духовного часу, як правило, видно не відразу, а з часом. Адже почуті слова мають дати зріст не емоційний, а дієвий.

Виступи із духовними темами

До таких публічних виступів належать: духовні концерти, духовний театр, місійні науки, молитва “хресна дорога”, нічні чування та інше, що може належати до більшого кола віруючих людей, котрі об’єднані довкола духовної теми. Такі публічні виступи можуть мати за ціль: духовний відпочинок людини, проповідь Божого слова у простий і сучасний спосіб, використання різних сценічних елементів: театру, співу, виголошення віршів, показав слайдів. Звичайно, що сценарії тут не мають  строгої і однакової структури, бо багато залежить від того, хто є глядачем чи учасником. Такі нестандартні форми викликають спонтанну зацікавленість до основної теми, яку подають організатори.
Трудності: великою трудністю вважається для декого переведення уваги з людей на Бога. Адже задля Нього і Його слави має бути виступ. Тому оплески чи будь яка форма похвали для тих, хто виступає, є не доречними. Часто спостерігачі залишаються спостерігачами і немає духовного продовження, лише емоційне піднесення: було гарно, але чи спасенно?
Позитивні сторони: людина себе почуває набагато вільніше ніж на Богослуженні, легше сприймає те, що написано сучасною мовою і в сучасному стилі, отримує багато уваги, тексти, як правило звучать дуже прості. Можуть тривати довго, але не втомлююче.