Із подією про паралітика, сидячого біля купелі «Витесда», ми немов віддаляємося від самої події воскресіння. Хоча наголошувалось раніше, що про воскресіння ми будемо згадувати кожної неділі і цілий церковний рік.
Каже апостол Павло у першому посланні до Кор. 15, 14 “Якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша”. Отож всі події, про які ми будемо читати та роздумувати, нехай вони будуть у світлі воскресіння нашого Спасителя – це означає, що воскресіння як і страждання, смерть та все життя Ісуса, було задля нашого спасіння через віру в Бога.
Християнин, читаючи про чуда зроблені Христом, не дивується лише із факту незвичного діла. Християнин найперше шукає зміст, думку в цьому чуді: Чому воно сталось, що Христос хотів відкрити тій особі, а також нам? Як хотів скріпити нашу віру?
Чи ти бажаєш … ?
В часі неділі «Про мироносиць [1]» ми наголошували на тому, що для декого необхідна особиста зустріч із Христом, щоб скріпити свою віру. Вартує зауважити, що кожна зустріч із Христом приносить зміни. Передовсім зміни духовні, які у свою чергу впливають на зміни матеріальні, фізичні.
Нездужати 38 років, бути близько джерела зцілення і що? ніяких змін?
Учитель з Назарету немов провокує його: “Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшись, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?»”
Недужий дає відповідь, яка пояснює причину того: «Не маю нікого, пане, – одрікає йому недужий .. » Це пояснення чи просте оправдання? Відчувається відчай, безнадія, що привели до того, можливо той вже і звик бути в такому стані.
Надіятися тільки на інших, чекати помочі лише зі сторони, та ще й постійно шукати різні оправдання – то це може не тільки затягнути хворобу, але ще й довести до духовної смерті!
Людей, котрі зустріли Христа можна пізнати відразу
“Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити.”
Зустріч із Христом приносить зміни, які проявляються у послусі до Спасителя. Він каже – ми віримо та виконуємо.
Є багато тих, котрі нам кажуть, що робити і як діяти в житті. Що робити, якщо змін не немає? Чекати і далі сподіватися, що щось само зробиться? Скільки часу? 38 років?
Щось подібно до тих, котрі все і всіх узагальнюють під один шаблон, думаючи, що це немов від них залежить доля людини. Найгірше – це те, що їх легко слухати і робити так, як вони цього хочуть. А зміни не стаються в житті людині.
Недужий провірив і зробив свій вибір.
Ожив духовно у своєму бажанні і потім Господь довершив чудом.
«Оце ти видужав, – тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.»
Не знаємо чому Ісус це сказав йому у храмі. Але слова ці дуже зворушують. Повіривши в Христа, не можна вертатися до попереднього способу життя! Це початок, який має завершитися у Божому Царстві, у вічності.
Христос каже і до кожного з нас: “Ходи!” зрушся з місця, яке тобі не приносить спасіння, віднови своє бажання і живи здоровим.
Ів: 5:1-16