Сьогодні разом і з жінками   мироносицями згадуємо тих, котрі зустріли воскреслого Христа. Тих, котрим не було достатньо слухати розповіді про Спасителя, читати про нього історичні книжки чи вирізки із газет,  а вирішили Його зустріти особисто.
Така зустріч не є звичайною.
Адже Христос не є звичайний – Він воскреслий, у нього інший спосіб існування в цьому матеріальному світі. Не дивно, що його не відразу можна було пізнати. Марія Магдалина бачила тільки садівника. Двоє учнів – лише звичайного подорожуючого. Коли починаєш спілкуватися із Христом, то тобі відкриваються очі і ти впізнаєш Спасителя, і бачиш Його вже там, де було раніше тобі немов закрито.
Людей, котрі зустріли воскреслого Христа можна пізнати відразу. Вони дуже нагадують тих, котрі зустріли його 2 тисячі років тому. Блиск очей від радості, благовіщення іншим про Сина Божого і любов Його, мир і спокій в серці з упованням на Бога.
Для Тебе Христос лише “мертвий” чи  ще й “Воскреслий”
Повірити в горе людини, поспівчувати в нещасті, іншим повідомити про печаль, навіть разом поплакати – все це деколи видається легше виконати ніж повірити, що все буде краще, розділити радість іншого, звістити всім про те, що комусь добре.
Щось цьому подібно, що люди багато розказують про Страждання Христа і це відразу зворушує, бо по-людське. А от радіти із Його воскресіння і звіщати Його живу присутність людям із щирістю та вірою вже є трохи важчим. Сказати холодне “Христос воскрес!” і підтвердити пробубонівши “Воістину!” – це недостатньо, щоби сталося те, що сталось із проповіддю про воскреслого Христа.
Це буде можливо лише тоді, коли відбудеться особиста зустріч із тим, про кого ти говориш. Христом воскреслим
Так сталось із жінками, котрі прийшли до гробу після того, як їм ангел сповістив про воскресіння їхнього Учителя:

“І вони, вийшовши, втекли від гробу, бо жах і трепет огорнув їх, і нікому нічого не сказали, бо боялися.
Воскреснувши ж уранці першого дня тижня, з’явився найперше Марії Магдалині, з якої вигнав був сім бісів.
Вона пішла й повідомила тих, що були з ним і що сумували й плакали. Вони ж, почувши, що він живий та що вона його бачила, не йняли віри.”

Кожен з них потребував особистої зустрічі із Воскреслим Христом!
Може цієї зустрічі ти також потребуєш?
Зауваж за собою: ти йдеш до церкви, щоб зустріти Христа мертвого чи воскреслого?
Вертаєшся із Храму, а твій вигляд показує твої пережиття, емоції. По ньому видно, що з тобою сталось. Видно також, що ти зустрів Христа, воскреслого?
Значить, коли кажеш “Христос воскрес!” – свідчиш правду…

Мр 15:42-16:8 (Неділя МИРОНОСИЦЬ)