Перед тим як пошкодувати гроші, подумай чи не будеш шкодувати за свою скупість все життя?
Літо. Надворі спека. Ти в чужому місці, далеко від рідного дому. Спрага мучить і збільшує втому від жаркого дня.
Але, на щастя, ти в сучасному місті. Для сучасного суспільства подібні трудності – це не проблема. Щоб зменшити терпіння і полегшити життя на допомогу прийшла техніка. Тому апарати із холодною, водою знаходяться у видних і легкодоступних місцях. Вони стоять і ласкаво запрошують скористатися з їхніх послуг.
Щоправда ціни там інші ніж в матінки природи, навіть значно різняться від магазинних цін. Можливо в 3 рази, або й чотири, а подекуди і в десть разів. Що ж за зручність потрібно платити додатково. І тепер до цього нас привчають ще змалку.
Ось тепер ти стоїш перед вибором: Прочитати все »
Крадені привітальні слова, або про меланхолічний настрій після свят
У святковий час крім дарунків, нам дарують ще й слова привітання. Написані чи сказані, прозою чи у віршовані формі – вони завжди бажані та очікувані, навіть, якщо із запізненням.
Піднесений тон, чітка вимова і повна тиша. Усе свідчить про важливість урочистих слів. Слова вдячності, визнання і побажання торкають до глибини душі. Адже це сказано тобі і для тебе. Але з часом постає сумнів …Сказані дійсно мені і чи дійсно написані саме для мене?
Справа в тому, що ці «щирі слова» тобі чомусь видаються знайомими… відчуваєш, що ніби ти десь вже чув їх. І смутно пригадуєш, що вони були вже скеровані до іншої людини, яка також перебувала у цій магічній атмосфері.
Простити, щоб увійти у піст з миром
Дорогі браття і сестри у Христі, п’ятим кроком приготування до Святого Посту, до особливого часу очищення, покаяння і духовного зросту, є заклик до взаємного примирення через прощення. ( Мт. 6,14-21). “Неділя сиропусна” чи “неділя прощення”, як її часто називають – це остання наша зупинка для роздумів, щоб увійти вільною від боргів душею у Святий Великий піст – шлях нашого покаяння, ще один крок на дорозі Спасіння. І простяться нам борги наші, як і ми будемо прощати нашим боржникам.
Христос – це світло, яке просвічує кожну людину.
Наш Спаситель Ісус Христос є Світло. Він просвічує людину аж до самої глибини її душі. На те Він прийшов, щоб бути світлом для кожної людини, щоб просвітити її життя і наповнити його ясністю.
Його ще називали Учителем, хоча Він був більше ніж «учитель», який лише передає світло науки, адже Він був податель і джерело усякої просвіченості і мудрості.
Це Світло прийшло у світ і внесло Ясність там, де була плутанина нерозуміння і темрява гріховності. Зустріч із Світлом творила зміну. Він, Незахідне Світло, нічого не знищував, а упорядковував, нікого не відкидав, а кожному знаходив призначення. Творив з усього гармонійний лад.
Зло бажає тільки мучити і нищити, щоб довести до смерті. Милосердя дає життя!
1. Як Ісус вийшов на берег, трапився йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу вже не носив одежі й мешкав не в хаті, а по гробах. Побачивши Ісуса, закричав, припав йому до ніг і сказав голосом сильним: “Що мені й тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!” Бо він велів нечистому духові вийти з чоловіка.
Народ, який жив у гадаринському краю, був чужим народом для євреїв і нечистим, бо споживав "нечистих" тварин, до яких належали свині. Бачимо, що Ісус цілу ніч подорожував, щоб зустрітися із цим бідним чоловіком, у якого увійшло багато бісів – легіон. Милосердя переступає всі кордони і єднає людей в любові. Із тексту бачимо, що любов робить боляче нечистому духові.
Боже Слово сіється, а як його зібрати?
Коли говорить людина і ти її слухаєш, то слухаєш вухами, а коли роздумуєш, то чуєш свій голос і слухаєш серцем. Точки до роздумів:
1.Ось вийшов сіяч сіяти. І як він сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та видзьобали його. Ця притча нам звертає увагу на те, як ми сприймаємо Божу науку, яку чуємо у Церкві, читаємо в книжках, роздумуєм про неї на приватній молитві. Є такі моменти, коли ми відчуваємо, що це Боже слово не залишається у нас, його немов хтось забирає… Прочитати все »