Хто є сучасними «Лазарями» серед нас?
Хто є сучасними «Лазарями» серед нас? Побачити, почути та торкнутися рани ближнього
Дорогі браття і сестри! Притча про багача та Лазаря спонукає нас поставити собі глибоке запитання: хто є сьогоднішніми Лазарями серед нас у нашій спільноті, серед наших знайомих?
Лазар біля воріт — це не лише той, хто не має хліба. Ми живемо у країні, де важко побачити тих, хто обділений їжею — благодійні організації можуть допомогти усім. Але є такі, котрі мають різні зранення і не мають нікого, хто б їх утішив чи бодай звернув увагу на них. У притчі навіть бездушні пси виявили більше співчуття, лижучи рани Лазаря, аніж багач, від якого очікували людяності. Чому не підійшов? Чому не звернув увагу? Можливо, він мав якісь думки про бідного, можливо відкладав це на потім… Ми цього не знаємо. Знаємо, що Лазар цього очікував, і також знаємо, що той навіть не підійшов і не заговорив до нього. Прочитати все »
Зустріч Ісуса і рибалок з порожніми сітями – це історія про те, як важливо довіритись Богові
Дорогі браття і сестри у Христі! У цій історії про зустріч Ісуса із рибалками та про Його проповідь із човна ми бачимо, як ці прості люди були відкриті на голос Божий в час їхніх труднощів.
Вони не тільки дали свого човна для того, щоб він став знаряддям для проголошення Доброї новини, але й вони, рибалки, стали слухачами Божого слова.
І ми бачимо на їхньому прикладі, що коли людина стає відкритою до Божого слова, тоді воно стає діяльним у людині, у її житті. І те, що було для людини поразкою чи неуспіхом, стає причиною для того, щоб Бог показав Свою всемогутність.
Як бачимо, Бог вибирає саме тих, котрі відкриті на співпрацю з Ним.
Петро став успішним не тому, що показав свої здібності рибалки, а тому, що послухав голос Ісуса.
Він зміг витягнути наповнені рибою човни не тому, що був самодостатнім і сильним, а тому, що покликав на допомогу інших.
Чи сталося б усе це, якби він залишився наодинці зі своєю самодостатністю в час своїх трудностей і в час свого успіху?
І є ще один важливий момент: Петро все ж спокушається на самотність і каже Ісусові, щоб Той відійшов, бо він відчув себе грішником. Але Ісус не слухає його, не віддаляється, а навпаки продовжує об’єднувати довкола Себе людей і запрошує рибалок до особливої місії: «ловити людей», тобто збирати їх до Царства Божого і обʼєднувати їх між собою. Прочитати все »
“Не бійтеся! Це – Я” Довіра Христові серед життєвих бур, і сила синодальної спільноти”
Дорогі браття і сестри, у Христі. Слова Ісуса в цьому уривку: «Будьте спокійні — це Я, не бійтеся», а також крик Петра: «Господи, рятуй мене!», спонукають нас до запитань: чи чуємо ми в бурі нашого життя заклик Господа не боятись? Чи завжди нам вдається розпізнати Його голос у цій бурі і довіритись Йому? До кого ми взиваємо про допомогу, коли «потопаємо» у наших переживаннях, страхах, розчаруваннях?
Там, де є Бог, там нема страху. Прочитати все »
Покаятися з фарисейства — шлях від власної гордині до життя у Божому милосерді
Дорогі брати і сестри, сьогодні роздумуємо над короткою, але надзвичайно промовистою притчею, яка застеріає нас і водночас заохочує.
Двоє чоловіків увійшли до храму. Зовні це виглядало як добра справа – обидва прийшли до Бога, у святе місце. Але що відбулося насправді? Це знав лише Господь, який бачить серце кожного.
Ісус нам відкриває таємницю людських сердець, їхні внутрішні наміри. Ми чуємо молитву фарисея і молитву митаря – і це нас вражає. Фарисей здається, що дякує Богові, але насправді він вивищує себе, підкреслюючи власні релігійні заслуги. Він постить, дає десятину, відвідує храм – усе це добрі справи, і багатьом із нас варто було б повчитися такого способу життя. Але виявляється, що для Бога цього недостатньо – тобто виконання якихось зобовʼязань. Бог бачить глибше – бачить, не тільки діла людини, але і те, що є справжньою причиною цих діл.
Виявилось, що ціллю фарисея було не поклоніння Богові і не любов до ближнього, а прагнення похвали та людського визнання. Його «праведність» стала проявом пихи та зверхності. Він робив добрі справи, але не на славу Божу, а на славу свою.
Тому сьогодні кожен із нас має чесно запитати себе: ” Чому я роблю добрі вчинки? Чому приходжу до храму? Чи не шукаю я людського визнання за своє християнське життя, компліменти, похвалу?” Прочитати все »
Пресвята родина запрошує нас зберегти благословення у час випробувань
Дорогі браття і сестри у Христі, сьогоднішнє Євангеліє (Мт. 2, 13–23) ставить нас перед парадоксом. Ми бачимо Пресвяту Родину у момент їхнього найбільшого благословення – Бог став людиною і замешкав серед них. Здавалося б, час сповнення обіцянок має бути часом спокою та торжества, але життя Йосифа і Марії виявилось не таким простим і безпечним, тай торжество тривало недовго. Так виходить, що бути “благословенними” для них не означало уникнути земні тривоги, небезпеки чи раптові переміни.
Цей короткий уривок Євангелії показує, що з Божою волею погодились не всі, не всі сказали з Марією і Йосипом: “Нехай буде воля Твоя!” Цар Ірод, ведений злом та власними амбіціями, забажав змінити Божий план спасіння через жорстокість і смерть. Це постійна боротьба: людина, яка хоче, щоб “було добре тільки їй”, стає на шлях руйнування. І Бог, Котрий хоче спасіння для всіх, і Він здатен вивести добро навіть із найнапруженіших обставин, в яких знаходяться люди, які Йому довіряють. Прочитати все »
Ісус запрошує дати надію далеким і чужим, щоб ми стали ближніми один для одного.
Дорогі браття і сестри у Христі, у євангельській історії зустрічі законовчителя і Учителя з Назарету (Лк. 10, 25-37.) ми чуємо як Ісус запрошує його до діла милосердя: “Іди і роби ти так само”.
Виявляється не вистачає цікавитись і задавати запитання та отримувати теоретичні відповіді. Боже слово спонукає нас до діяльності. Бо саме наші дії, наші історії творять наше життя і дають життя вічне.
Законник, який запитує Ісуса: “Хто мій ближній?”, насправді намагався виправдати себе, поставити якісь межі в любові, визначити коло тих, на кого він повинен витрачати свій час і з ким він має жити. Ісус відповідає історією, яка виходить за межі традицій і звичаїв того часу. Таким чином Ісус запрошує бути ближнім – і це не просто відповідь на питання (хто є ближній?), а це є запрошення до дії – стати ним, стати ближнім! Прочитати все »