Як ми говоримо і свідчимо про Бога? Це приближує людей чи віддалює від Нього?

Дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні ми часто чуємо нарікання: люди не ходять до церкви? І далі намагаємось зрозуміти: А чому так є?
Чому сучасний світ так стрімко віддаляється від Бога? Чому християни віддаляюся від віри в Христа?
Іноді здається, що Церква намагається вигадувати все нові й нові методи, нові способи, аби привернути людей, створити різні сучасні способи, але цього чомусь виявляється недостатньо. Можливо, річ зовсім не в методиках, а в тому, “як саме ми проповідуємо Ісуса і як свідчимо про Нього?”. Хіба все залежить від священика?

У сьогоднішньому читанні від Євангелії Луки (Лк. 8, 26–39). Ми читаємо дивну історії: Ісус приходить у герасинську околицю – край, який був під пануванням злого духа. Там панували страх, розпач і руйнація, з чим самі люди ніяк не могли впоратися. І ось приходить Ісус і своєю Божественною силою розриває ці кайдани, звільняючи людину, яка роками мучилася у гробах і пустинях. Він повертає благословення на землю, яка була понівеченою і проклятою. Бог робить те, чого людина не здатна була зробити власноруч. Це велике Боже діяння, яке мало б викликати загальну радість і вдячність.

Але що відбувається далі? Прочитати все »

Його вважали безнадійним, а він став для них знаком надії

Дорогі брати і сестри у Христі, сьогоднішнє Євангеліє (Лк. 8, 26-39.) переносить нас на протилежний берег від того, де за звичай проповідував Ісус, подія відбувається у Герасинському краю, у місці поганському, де за звичай жили язичники. І ось Ісуса зустрічає людина, про яку можемо сказати є останньою в цьому світі. Це був чоловік, опанований злими духами, що жив серед гробів, поза межами людського суспільства.
Він іменує себе “Легіоном”, що може означати – “багато”. Це не просто ім’я, це натяк на скупчення зла, що скувало життя людини, і є поясненням того, чому для навколишніх він був безнадійним випадком.
Ми чуємо, що увага від людей до нього була тоді, коли намагалися його зв’язати кайданами, але сила зла трощило ці окови. Такі спроби заспокоїти його не принесли жодного успіху. Бо насильство породжує насильство.
Для багатьох здавалося, що для нього вже не існує спасіння на повернення до нормального життя. Та все ж ця історія продовжилась зустріччю із Тим, Хто є Надією світу, хто прийшов Творити новий світ. Прочитати все »

Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому

Дорогі Браття і сестри у Христі, у Євангелії від Луки (Лк. 8, 26-39) ми читаємо Історію про зцілення і звільнення від дії зла одного чоловіка. Розвиток події нас дуже вражає, але особливу увагу привертає той факт, що на завершені історії Ісус не задовільнив прохання цього чоловіка бути з Ним, але навпаки відпустив його і попросив: “Вернися додому й розкажи все, що Бог зробив тобі”.
Без сумніву це була не найкраща кандидатура серед всіх, хто на той час був, щоб розказувати про Бога, але Ісус вибирає саме цього чоловіка для особливої місії. Прочитати все »

Слава Ісусу Христу!
Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Луки (Лк 8, 26-39) ми читаємо історію про коротке перебування Ісуса у Гадаринському краю. Він зцілив юнака, вигнавши злого духа, але й сам був вимушений покинути той край, бо люди цього вимагали. Вони прийняли рішення і Господь поважає їхній вибір!
Але чи цей вибір був правильним? Під яким надхненням люди прийняли це рішення? Надхненням Святого Духа чи злого? (більше…)

“останній у суспільстві” був звільнений від страху і став першим, хто буде звіщати Добру новину

дорогі браття і сестри у Христі, читаючи чи слухаючи розповідь Лк. 38 зач.; 8, 26-39. про  Герасин-околицю, відразу навіюється страх. Адже зустріч із біснуватою людиною викликає особливе відчуття переживання, бо не знаєш що від неї чекати, але все ж таки треба бути обережними, щоб не наразити себе на небезпеку.

Можемо тільки уявити, що подібне відчуття страху панувало у кожного, хто наближувався до цього місця. Це означало, що краще уникати таке місце, де є такі люди. Мабуть єдині, хто наближався до цього місце – це були свині, тварини.

Але одного дня на цей берег прийшов Ісус із апостолами і все перемінилось. Це небезпечне місце  стало місцем Божої любові. У любові нема страху, але хто має страх той немає любові. Любов проганяє страх і страх може прогнати любов. Це все те, що ми бачимо у цій історії. Прочитати все »

Ти віриш в добро, чи далі залишаєшся опанований злом?

Дорогі браття і сестри у Христі, минулого разу, коли ми згадували про притчу про багача і Лазаря, ми намагалися пізнати те, в якого Бога вони вірили, бо віра в Бога впливає на наші вчинки, впливає на наше щоденне життя і також на наші стосунки із ближніми.
Вчинки багача були зосереджені тільки на собі, на особистому щасті, а Лазар шукав відкритості, він жив постійною надією. Надія Лазаря увінчалася тим, що він переставився до місця вічної радості, а багача спіткала велика трагедія і розчарування. Багач хотів попередити своїх рідних, які так само були виховані у закритості свого щастя, хотів щось змінити, але вже було пізно. Залишається завжди актуальною порада Ісуса: слухати Божих посланців і не перекручувати їх на свій лад, бо в іншому випадку буде прикре розчарування.
Диявол це той, який хочe постійно нас звести із праведної дороги.
Робить це тихо і непомітно, перекручуючи Божу науку. Тому не дивно, що люди, спокусившись, непомітно стають опануванні його наукою і живуть у стражданнях, втрачаючи все людське, що дароване Богом, як вияв Його любові.
У сьогоднішній розповіді (Євангеліє від Луки 8, 26-39.) ми читаємо розповідь про те, як Ісус переплив на інший берег тільки задля того, щоб зустрітися із людиною, яка опанована злим духом. Це нам нагадує, що для Бога кожен з нас є дуже важливим. Він шукає за нами і хоче звільнити нас від всякого зла, щоб ми повернули свій правдивий образ. Прочитати все »