Дорогі в Христі браття і сестри, історія з Євангелія від Матея 9:27-35 про двох сліпих звертає нашу увагу на віру. Хто, як не сліпі, можуть мати глибокий досвід віри? Адже ціле їхнє життя наповнене вірою – через брак зору вимушені довіритися іншим.
Господь, немов випробовуючи, сказав: по вірі вашій нехай станеться вам. І сталось.
Віра є дар Божий, маємо випрошувати його в Бога. Це – скарб є необхідний для нашого щоденного життя і для життя у Божому Царстві.
Віру неможливо придбати шляхом логічних доказів. Із знанням приходить кінець вірі. Бо вже не вірю, а знаю. У теперішній час можемо зустріти людей, які скаржаться на відсутність в їхніх душах віри в Бога. А чи криза віри не приходить через її знищення?
Найгірше – це тоді, коли ми самі стаємо винищувачами цього Божого дару.
Віру потрібно берегти.
Не можна цей дар використовувати будь-як і в будь-який спосіб. Віра в ворожіння, в забубони, в плітки та інше не тільки не приводить до пізнання Істини, а й приносить шкоду людині, руйнуючи сам дар віри і віддаляючи людину від Бога.
Не можна вірити неправді, бо прийде розачарування і зневірення.
Якщо віримо астрологам, чародіям, забобонам – ви наражаємо себе на небезпеку, бо віримо брехні, людям, які використовують нас у своїх цілях.
Якщо легко віримо пліткам чи наговорюванням, скандальним історіям та інше, то сумніви та підозріння наповнять наше життя. Незабаром у список підозрюваних попадуть найрідніші.
Якщо читати книжки про якісь релігії, мудрування світських людей, які без благословення духовників, мудрують про духовні цінності, то в душі постануть згубні філософські суперечності, що ведуть до хаосу і заплутаності або ж егоцентризму і зарозуміння.
Пам’ятаймо, що тільки Бог знає наше теперішнє і майбутнє.
Зірки не можуть знати нашої долі, бо вони творіння Боже, а не Божество. Вони можуть вплинути на наш стан, як все, що є довкола нас, але це ми вирішуємо, що буде з нами.
Тільки Бог є джерелом Істини і знання. Зустріч із Ним приносить мир і спокій душі.
Вірувати можна тільки в Бога і Богу, і ні у що інше, крім Нього. І якщо ми виявляємо віру Церкві, духовним наставникам, то тільки через те, що вони повторюють те, що каже Бог до нас. І якщо є щось, що перечить Євангелії і науці святої Церкви, то ми не зобов’язані до віри їм.
Віра залежить не від освіти, а від Бога.
Хто хоче збагатити свою душу вірою, той нехай просить цей дар у Бога; і Бог безумовно подасть йому, тому що Бог хоче, щоб усі люди спаслись і прийшли до пізнання істини Його.
Спасительною вірою може бути тільки правдива віра, тобто віра в Істинного Бога, у Тройці єдиного, а не в облудних божків, які лише навіюють свою силу, але перед Божої силою тремтять.
І хтось незамітно спокушається і щоденно поклоняється лжебогам давнини і сучасності. Поки час – покаймося і Бог прийме. Маємо вірити в Його милосердя, а відкинути віру в безвихідь і безнадію.
Бог нас чекає завжди!
Ми віруємо в Господа нашого Ісуса Христа, тому що Він є наш Істинний Бог, Спаситель. Своє Божество Він засвідчив тим, що одним словом повертає зцілення від засліплення і від диявольського опанування, яке зустрічаємо в сьогоднішній історії.
Бережімо дар віри, що був даний нам у св.Хрищенні, і який зростає у нас, коли молимось, читаємо св.Письмо, відвідуємо храм.
Послання апостола Павла до Римлян 15:1-7
Бог же терпеливости й утіхи, за прикладом Христа Ісуса, нехай дасть вам, щоб ви між собою однаково думали за Христом Ісусом; 6 щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. 7 Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у Божу славу.