Духовні роздуми

Мт: 9.27-35

Дивні слова Христа у цій ситуації. Наказує нікому не говорити про те, що сталось. А сталось чудо!Дивні слова Христа у цій ситуації. Наказує нікому не говорити про те, що сталось. А сталось чудо! Схожі ситуації траплялись часто: оздоровлення, чудо і прохання Христа, щоб не розголошували. Чому?
Добро має бути зроблено без залежності
Сьогодні вартує нам пригадати про те, що добро, яке робимо людям має бути без певної залежності, іншими словами – незалежним. Воно не має бути вільним, хоча і зроблене з певних умов.
Вільне добро від вільної людини
Коли ми творимо добро і при цьому ставимо корисливу ціль і умову на перше місце, то звичайно, що будемо думати, про нашу особисту користь. І коли не маємо такої користі, то залишаємось розчаровані і навіть зникає бажання бути добрим.
Вільне добро не має залежати від того, що не є основним. А цікаво, що ж не є основним в нашому житті? Дехто каже: те, що проминає.
Сам Ісус каже про це: дбайте найперше про Царство Боже, а все інше вам додасться. Саме тому: слава, почесті і, навіть, подяка не є основними умовами, щоб творити добро.
Мудре добро
Дехто каже краще нічого не робити, ніж робити щось. І мудро каже. Робити щось і якось не вартує, бо так і буде в кінцевому результаті: щось і якось. Коли робиш добро, то твори його мудро. До прикладу маємо розрізнити деякі терміни:
«допомагати» відрізняється від «робити все замість іншого». А «користь іншій людині», від «зручність». Отож, коли хочемо допомогти, то мусимо добре подумати: як ми хочемо зробити це добро?
Справжнє добро дає добрі плоди
Можливо ці плоди будуть не відразу, можливо спочатку буде зовсім навпаки, можливо, що від цього і буде невдячність… потрібно пам’ятати, що ми живемо у недосконалому світі, де немає абсолютних речей. Один Бог є ідеальним, тому потрібно із покорою прийняти те, що не все може вийти у нас досконало.
Духовні отці радять, щоб ми робили добро Божою силою і Божою мудрістю. Це означає, що наші думки мають бути натхненні Богом у молитві, а наші діла мають бути ділами благочесні, тобто не може бути у них гріха. Не може добре діло, у якому був замішаний гріх вийти на користь людині. Гріх є завжди гріх. І оправдань йому не може бути.
У доброму ділі виявляється наша доброта
Так, саме тоді, коли творимо добро можемо побачити нашу доброту, пізнати яка вона є?
Вона є показною і шукає постійно доброї слави про себе? Цікаво: що стається з нами після того, як ми зробили добре діло? Що ми чекаємо від інших? Що робиться, коли нас критикують за те, що ми вчинили добру справу? Що залишається в нашій пам’яті про вчинене добре діло?

Без дякую
Одного разу мені вдалось зробити добре діло. Звичайно, було багато подяки, але як справжня добра людина я почав відмовлятися: «не треба, нема за що!» На наступний раз подяки не було… Були постійні думки: хм…, бач які люди невдячні… А потім згадав: яж сам про це просив, що мені не треба подяки…