Матея 8.28 …

Саме сьогоднішня історія нам показує, що Ісус не звертає великої уваги на матеріальні речі. І заради добра самої людини Він може спокійно знищити це матеріальне, щоб спасти саму людину.
Чесно сказати, нам не завжди подобається така думка. Погляньмо на більшість наших молитов. У них часто згадуються матеріальні речі. І, без сумніву, вони нам потрібні. Без них ми не можемо існувати у цьому матеріальному світі. Поряд з цим ми маємо пам’ятати, що вони не можуть бути важливіші за нашу душу.
Господь деколи від нас забирає матеріальне і ставить нас на випробування. Саме у такій ситуації ми можемо побачити, що дійсно у нас на першому місці.
Цікаво чути деякі вислови людей в часі їхньої матеріальної біди: «а чому саме мені, що я поганого зробив?». Як розуміємо, не завжди потрібно робити погане, щоб мати матеріальну шкоду, але завжди маємо нагоду пересвідчитись, що матеріальне не стоїть над нашим духовним.
Чому так мало цінимо духовне?
Мало уваги звертаємо на духовне. Стається так, що навіть в духовних речах шукаємо матеріальної користі. Одна жінка взяла собі за мету об’їхати всі святі місця. А на запитання: «коли останній раз сповідалась?», їй було важко відповісти?
Інша хвалиться кількістю молитов. А хіба молитва піддається підрахунку? Хіба можна застосувати матеріальні вимірювання до духовних?
Тому: кількість, час, місце не можуть сильно впливати на духовні речі. Звичайно, що на початках духовного життя ми маємо робити цей перехід спокійно, і тому маємо звертати увагу на ці матеріальні виміри. Чим далі будемо пізнавати Бога, тим більше будемо переконуватися у величі духовного життя і його вищості
Яку духовість ми хочемо дарувати іншим?
Одна жінка послухавши подібну проповідь про цінність духовного життя, підійшла до священика і попросила у нього вервицю, щоб її потім подарувати своєму сину. Коли вона повернулась додому, то побачила вервицю повішену на ст%