Бог є такий, як моя мама!

Гра дітей перервалася несподіваною суперечкою. Після невдалих спроб вияснення: хто – правий, а хто – ні, діти підбігли до матері.
Кожен з них намагався пояснити свою правоту і кожен з них очікував, що мама правильно їх розсудить.
Коли всі замовкли, мама підійшла до кожного і обняла, а найменшого поцілувала і сказала: “Ідіть грайтеся і не сваріться, вас всіх дуже, дуже люблю”.
Тут найстарша дитина сміливо від імені всіх промовила:”Але ти не сказала: хто з нас правий!”
Мама лагідно подивилася на всіх і сказала: “Я ж ваша мама, а не суддя! Я можу вас тільки любити і любити всіх!”
Через скільки днів вся сімʼя пішла до церкви. Коли священик розказував про Бога і свідчив, що Бог є велика любов, що Бог не осуджує нас , а любить, бо Він є Батько!
Тоді дитина в емоціях викрикнула: “Бог є такий, як моя мама!” Священик дивно поглянув у сторону дитини, а дитя, випромінюючи радість своїм щирими очками, радісно промовила: “Просто … моя мама нас не судить, вона любить нас всіх!”
Тоді багато усміхнулись і повірили словам дитини, що Бог не є для того, щоб вирішувати наші суперечки, але для того, щоб наповнювати нас любов’ю, щоб ми могли далі продовжувати жити і любити один одного.