Дорогі браття і сестри, в уривку Єванглеії від від Луки 7:11-16 Ісус показує приклад МИЛОСЕРДЯ. Робити добро вільно без примусу, чи обов’язку, навіть, не чекаючи прохання зі сторони потребуючого.
Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста. 13 Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: “Не плач.”
Читати далі Ісус показує приклад милосердя – вільної доброчинності
Дорогі браття і сестри, роздумуючи над історією про Співчуття Спасителя, що описано в Євангелія від Луки 7:11-16, ми можемо пригадати наскільки слово співчуття присутнє у нашому щоденному вжитку. Чи часом воно не стало стародавнім словом, або просто технічним, коли потрібно виконати якусь традиційну роль у жалібних ситуаціях. Співчуття – це вияв любові. Де нема співчуття, хіба там може бути любов? Читати далі Співчуття – це сказати ближньому, що він не сам у цьому світі
Дорогі браття і сестри у Христі, у цю неділю ми, слухаючи розповідь про вдову і про воскресення її сина, стаємо свідками ВЕЛИКОЇ Божої любові, яку відчули на люди на собі в часі їхньої зустрічі із Спасителем.
Зворушлива картина: Господь дивиться на матір, розуміє її трагедію як жінки вдови, як матері, що втратила тепер ще й свого сина. Ісус співпереживає і жалує. Можемо на віддалі віків відчути як Господь сокрушився від такої сумної похоронної процесії, більше Читати далі “Не плач, поверну тобі радість” – так каже Ісус до кожного
В уривку в Євангелії від Луки (від Луки 7:11-16) розповідається історія про воскресіння сина вдови. Слово “смерть” було дуже близьким словом для жінки, яка втратила чоловіка і тепер сина. Із цим словом приходять різні пережиття, емоції. Багато із них пов’язані із смутком, плачем, журбою.
Господь єдиний
Що означає слово Господь? Що тобі пригадує кожного разу, коли ти його чуєш чи коли ти його вимовляєш?
Цей світ не сотворений людиною. Створений Богом. Людина сотворена у світі. Людині був переданий цей світ, але не для того, щоб людина стала Володарем чи царем землі і керувала згідно своїх грішних пожадань.
Наївна пожадливість людини веде до знищення, до смерті, а найгірше це те, що бажання бути як Бог переслідує ціле життя. Ось тільки людина буде мати щастя в чомусь, тільки відкриє якийсь дар, тільки відчує себе забезпеченою і незалежною від нікого, відразу приходить спокуса: “Я не потребую інших”, а потім “Я не потребую Бога “. Коли не потребую Бога, то відчуваю себе “як бог”. Бо я ” Я МОЖУ”, бо “Я МАЮ”. Читати далі Ісус сказав: “Юначе, кажу тобі, встань!” І мертвий підвівся
