Плащаниця – німий свідок, що промовляє
У місті Турині в Італії виставлено полотно Святої Плащаниці. Мільйони людей ідуть до цього храму, щоб зупинитися на кілька хвилин біля цього полотна. Люди приходять різні і поведінка різна також. Все стає зрозуміло навіть по тому як називають візит: хтось каже, що їде подивитися на плащаницю, хтось їде на поклоніння, хтось із цікавості, а хтось із обов’язку. Є ті, хто вірить у її надзвичайність, інші заперечують її автентичність. Є цікаві, котрі оглядають кожну затемнену пляму, стараючись щось знайоме побачити, інші немов байдужі до того, щоб щось побачити, бо закривають очі, натомість у них відкривається серце.
Підходять туристи фотографуються на пам’ять, щоб була згадка. Наближуються із трепетом духовні особи і вклоняються, щоб віддати належне і у своєму серці залишають на згадку незабутні пережиття.
Плащаниця – це відповідь і запитання.
Прочитати все »
Пасхальне привітання 2010 р.Б.
Дорогі браття і сестри у Христі, перейшовши Святий Піст, ми входимо у радість Світлого Воскресіння! Христос воскрес!
Це вітання і водночас свідчення говоримо сміливо та з щирого серця, яке після Святого Великого посту стало обновлене у покаянні, молитві, ділах милосердя, у духовному подвижництві!
Із цим торжеством ми обновлюємо мрію про наше воскресіння. Як Христос воскрес, так і ми воскреснемо! Тому смерть для нас вже не страшна, адже смерть – це не кінець, а незамінний перехід до вічності. Якщо хочемо, щоб ця вічність була радісною і щасливою, то маємо за земського життя прагнути потрапити до раю. Саме тоді радість від воскресіння та від нового життя, помножиться і продовжиться на цілу вічність. Прочитати все »
Нелегко радіти з радісної новини, коли вона має грішні обставини
Бути священиком нелегко. Бувають такі ситуації, коли твоє серце не може наповнитися радістю, хоча тобі звіщають радісну вістку. Ти не можеш радіти, знаючи, що зло звело із доброї дороги вірних і штучно навіяло їм радість… Вони радіють по своїй слабкості, а ти не можеш.
Ти не можеш втішатися тим, що зло далі продовжує хитрістю зводити людей, даючи їм короткочасну насолоду, яка дає почуття грішної радості.
Ти – священик, ти не можеш втішатися грішною радістю, ти можеш лише далі продовжувати любити. Твоє серце наповнюється радістю лише надією, що грішник навернеться і буде спасенним. Прочитати все »
Жінка може виграти, … але чи варто ?
Як жінка – жінці
У пориві гніву і гордості, у наріканні на всіх, на кого можливо, жінка була вперта серед хаотичного безладдя у своїй бездіяльності …
В хвилину тиші почулись слова:“Ти виграла, але втратила чоловіка …”.
Спочатку вона не приділяла значенню цим словам, а через хвилю – була немов шокована, а більше того – приречена …
Глибина слів цього чоловіка закликає до роздумів:
Чому я такий?
Ідучи по дорозі життя, я не раз даю собі це питання: “Чому я такий?”
Залишаючись на самоті, передумуючи минуле, знову повертаюсь до цього питання. Згадую мої вчинки і ще раз пригадую ці слова: “Чому я такий?”
Із цією проблемою я звернувся до вчителя життя і почув таку відповідь: “Дуже добре, що ти зауважив, що ти є іншим, не таким, як всі. Добре, що тобі відкрилось, що ти є особливим, хоча і маєш багато чого подібного до інших. Молодець, що зауважив те, що коли ти залишаєшся на самоті, саме тоді зауважуєш свою особливість. Роби так і надалі, це дуже допоможе тобі, допоможе також іншим бачити тебе, неповторного і особливого. Прочитати все »
Покликання
Наше християнське життя – це не випадок, це поклик Бога скерований до людини. В часі сотворення Бог вдихнув життя в людину. Так сталось перше покликання: покликання від небуття до буття!
Бог дарував людині все, що є у цьому світі, забезпечив усім, щоб життя було безпечним та радісним: цим самим покликав до життя в повноті.
Бог сотворив Людину чоловіком і жінкою, показуючи серйозність свого наміру сотворити на образ і подобу, бо покликав до спів-сотворення, тобто продовження того, що почав Всевишній Творець. Це було покликання до уподібнення до Бога.