Кому довіримо наше “Так” або наше “Ні”?
Святкуючи Благовіщення, ми розпочинаємо цикл новозавітніх подій.
Саме ця подія дає початок воплоченню Сина Божого і прихід його між людей, як Боголюдини. Якщо не було би цієї події, то чи були би інші такі як Різдво, Богоявлення, Преображення чи Воскресіння? Тому його святкується у повноті торжества наіть серед часу посту і служба цього свята береться навіть тоді, коли воно випаде на Квітну неділю, Велику п’ятницю чи Христове Воскресення.
Та, яка носила Бога у своєму лоні – Богоносиця
Для нас, людей цього часу, Марія не є тільки матір’ю Месії. Ми її називаємо ще й Богородицею! Матір’ю Бога!
У час Благовіщення, Марія отримала запрошення до участі в плані Божого Спасіння. Цей план починався від конкретного знаку – зачнеш і породиш сина. Між зачаттям і народження є час, який ми називаємо стан вагітності, а віруючі люди по- сьогоднішній день кажуть “стан благословенства”. Мати виношує у своєму лоні дитину, зростає її і оберігає її. У випадку Марії це був особливий стан благословення, адже носила у своєму лоні свого Творця.
Блаженні чи стражденні?
Блаженні …. Блаженні … Блаженні …. Блаженні …. Блаженні…. Блаженні …. Блаженні ….. Блаженні …..
Сьогодні разом із Христом ми наближуємось до “Гори Блаженств”
У четверту неділю Великого посту Свята Церква нам пригадує Блаженства(Мт 4:25-5:13), які були виголошені на горі перед народом, який хотів почути настанови Месії. Люди хотіли перемін, хотіли отримати дороговказ.
Народ був під пануванням чужинців, відчував себе забутим самим Богом і мріяв про визволення від важкого життя.
У Хрестопоклінну неділію ми приймаємо хрест нашого життя, або про те, коли проста трудність перетворюється у невимовне страждання
Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною ІСУС
Сьогодні, у цю Хрестопоклінну неділю для кожного з нас є чудова можливість задуматися над словами: Життєві труднощі, невигоди, проблеми, терпіння, хрест і т.д.
Хтось може посміхнутися і дорікнути: а навіщо нам їх пригадувати і думати над ними, коли ми кожного дня стикаємося із ними? Коли ми тільки і мріємо про те, щоб вони нас залишили хоча би на мить? Коли лише одна згадка про ці слова навіює нам та іншим смуток і печаль?
Небесний Тато готує нагороду своїм дітям. І тобі також?
Згадуючи про останні часи, у декого виникають неприємні емоції. Навіть у самій назві «Страшний суд» відчувається боязнь перед тією хвилиною, коли відбудеться зустріч усіх із Богом. Природно виникають запитання: чому має бути страх перед зустріччю із всіма і перед зустріччю із Небесним Татом?
Як правило, у людей виникає страх тоді, коли вони зробили недобрий вчинок. Дивлячись на те, що є, людина уявляє наслідки і якщо вони є неприємні, то провокує неприємні переживання.
Бог наш Небесний Тато, наш рідний Тато
У притчі “Про Доброго батька і блудного сина” Ісус нам відкриває нове ім’я Бога, як Небесного Батька, Люблячого Бога – МИЛОСЕРДЯ. Ця притча є дуже близькою для багатьох сімей. Історія із двома братами і добрим батьком/матір’ю повторюється часто, щоправда не з такими наслідками. Тому кожного разу, читаючи її, дивуємось доброті батька, адже кожний із нас цю доброту відчув на собі. Прочитати все »