Де має бути початок чи продовження, там робимо чомусь кінець …
Дорогі в Христі, сьогодні нам до роздумів випадає історія про запрошених гостей, які роблячи свій вибір, відмовилися від того, що їм було приготовлено. (Луки 14,16-24)
Зробити правильний вибір у житті – це мабуть саме головніше і найважливіше у нашому житті, і деколи найважче.
Часто людське життя прирівнюють до річки, події і обставини якої несуть по течії часу. Життя відчуваєш у повноті тоді, коли воно перемінюється, а коли стоїть на місці, то воно подібне до стоячої води, спокій якої насторожує безжиттєвістю.
Від нашого простого рішення залежить наше життя. Залежить майбутнє наше і тих, хто поруч з нами. Прочитати все »
Чи не міг Господь почекати один день, щоб зцілити людину?
Дорогі в Христі, сьогодні нам до роздумів випадає історія, коли Ісус Христос оздоровив в синагозі жінку, котра вісімнадцять років не могла вирівнятися.
Знаємо, що це фізичне упокорення вона отримала від злого духа, який мучив її. Може це сталось за який її гріх? Про причину можемо лише здогадуватися та й врешті сам Господь мало звертає увагу на причину. Він більше звертає увагу на зміни у людині, які мають статися у майбутньому цієї людини.
За це добре діло Ісус був осуджений, як переступник закону. Звернімо увагу на те, що Спаситель навчав у суботу в одній із синагог і, побачивши хвору, скорчену до землі жінку, що слухала Його, Він миттєво поспішив на допомогу, переступивши закон! У суботу не вільно було щось робити – субота був день для Бога.
У матеріальному світі є ще присутній і невидимий духовний світ. Його розпізнаєш?
Дорогі браття і сестри, живучи у цьому матеріальному світі, ми відчуваємо присутність ще іншого світу: духовного.
Це найперше проявляється у нас самих: маємо тіло, але ще маємо і душу. Є у нашому житті те, що ми не можемо назвати матерією, фізичним явищем і тому робимо висновок, що: думка, мрія, почуття, бажання, віра, любов та інше, все це відноситься до духовного світу.
Любити – це наше природне покликання
Дорогі браття і сестри, роздумуючи про заповіді любові, які чуємо сьогодні від Христа, найперше запитаймося самі себе: Чи ми вміємо любити?
“Любов” – це слово, яке має само говорити за себе, бо чи є хто з людей, що може його в повноті пояснити? Та все ж про любов розказують багато. Науковці твердять, що вона є основою життя людей. Прості люди згадують любов у привітаннях та побажаннях, за любов (гірко про це згадувати) піднімають келихи! Але, чи всі перебувають у ній?
Ось і виходить простий абсурд: вона необхідна, вона бажана, а її завжди є брак.
Людина завжди є в пошуках любові. Прочитати все »
Роби кожну справу так, щоб виснажуючись, ти водночас наповнювався силою життя
Дорогі браття і сестри, історія із кровоточивою жінкою нам пригадує реальність сьогоднішнього життя: обмеження людських сил.
Медицина зробила великі кроки вперед у технологіях лікування, але при цьому всьому не відчуває себе всесильною. Маємо багато різних лікарів і спеціалістів у різних галузях, але і вони, роблячи все можливе, часто розводять руками чи то у визначені діагнозу, чи у лікуванні хвороби.
Справжні лікарі визнають свої обмеження і не дають 100% ґарантій, не беруть на себе всю відповідальність. Вони роблять все можливе і при цьому закликають, щоб пацієнт також сам дбав про своє видужання: а перший крок у цьому – це духовне зцілення. Прочитати все »
Божа любов перемагає страх
Дорогі браття і сестри, сьогоднішня євангельська історія про біснуватого показує те, що людина безсила в боротьбі з силами темряви. Більше того, ця історія звертає увагу на те, що біснуватому не могли допомогти ні він сам, ні інші люди, що були з його околиці. Найгірше те, що його, людину в біді, обходили всі, бо боялися.
Страх – це стіна
Страх був перешкодою, щоб виявити допомогу потребуючому, страх змушував залишити людину немічну в біді, той же самий страх потім вплинув на те, щоб не прийняти Спасителя і вигнати Його з їхніх околиць. Коли є страх, то людина закривається сама в собі і там знаходить захорону. Прочитати все »