Стрітення: Зустріч з Христом для падіння чи підняття?
Пророцтво праведного Симеона, яке читаємо на Торжество Стрітення, знаходить свій відгомін не тільки в Ізраїлі, але ще й серед вибранців Божого люду Нового Завіту, серед християн.
Згадаймо ці слова праведного старця, котрий благословляючи, сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.” Лук 2.34
Багато людей приходять у храм і роблять одне і теж: моляться. Це дійсно так є?
Багато людей приходять у храм і роблять одне і теж: моляться. Сьогоднішня історія про двох молільників показує, що люди можуть у своїй зовнішній поведінці бути подібними один до одного, а у середині цілком протилежними, будуть робити одне і теж, але насправді – це буде зовсім інше, навіть із протилежним результатом.
У духовному житті все має починатися із середини, від нашого серця
Той, що був малого росту, став великим в очах Христа
Читаючи розповідь про Закхея, можна зауважити, як автор підкреслив недосконалість чоловіка, котрий хотів побачити Ісуса. Здається, що це було зроблено із особливим акцентом і не зовсім делікатно «бо був малого росту», але і не випадково. Прочитати все »
Щоб прийняти Царство Боже потрібно покаятися, а щоб покаятися?
Заклик Ісуса Христа до покаяння був актуальним ще колись тоді і за лишився таким же необхідним сьогодні. Ворог не спить, він постійно ходить за людиною і всіма силами старається її звести. Що ж, йому це часто вдається, але це ще не кінець людині, це же не безвихідь. Бог дарував людині можливість покаятися і навернутися на правильний шлях!
Таким чином той, хто дійсно хоче бути в Царстві Божому, той постійно має пильнувати, щоб бути на правильній дорозі і, якщо зійшов із неї, то має можливість навернутися.
Покаяння і жаль – це різні речі, хоч і дуже пов’язані між собою
“Приготуйте путь Господню” до наших сердець, до цілого нашого життя
Хрищення (з грецької "баптизо") – означає занурення у воду. У нашій мові ми правдоподібно прийняли слово "хрищення" від слова Христос, згадуючи слова: "Ви, що в Христа христилися, у Христа зодягнулися"
Зовсім по-іншому розуміються ці давні слова, які мають у собі глибокий зміст живого християнства: Зануритися і зодягнутися в Христа.
Зрозуміло, що тут не йдеться про якесь магічне діяння чи чудесне перетворення особи, яка повністю, до останньої волосинки, здійснила ритуал занурення. Переміна особистості здійснюється не в очищенні тіла, а найперше в духовній переміні життя людини. Це духовне життя є в середині людини у душі її і також довкола неї: у культурному середовищі, сім’ї та іншому, що оточує її.
Отримали чудо, але чи отримали спасіння?
Дорогі в Христі, історія про уздоровлення прокажених пригадує нам про велику Любов Христа до людини і важливість нашого спасіння.
Прокажені не мали життя серед людей
Бути прокаженим того часу, означало не тільки бути хворим на невиліковну хворобу, але ще й бути позбавленим життя у суспільстві. Прокажені були приречені на загибель ще й тому, що бути тілесно і душевно хворими. Христос повертає їм життя тілесне і суспільне. Після уздоровлення вони могли жити в повноті не тільки у своєму тілі, але ще й у суспільному тілі того часу! Не дивно, що "Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога."