Катехизація через живий особистий та спільнотний досвід

  ЯК? 

Від передання знань про віру до пережитого досвіду віри. Трансформація катехитичного служіння в теперішній час стає все частіше актуальним і про це свідчать ті катехити, котрі самі переживають цю зміну епох. Сучасне суспільство перебуває на переломі епох і це торкнуло церковного життя. Поширена раніше «дидактична» катехизація, збудована за шкільною моделлю, стає інколи не достаньою для теперішньої людини. На це є ряд причин і пояснень. Тому катехизація може доповнитись методом «живого досвіду» (catechesi esperienziale).

КАТЕХИЗАЦІЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ: НЕ ТІЛЬКИ ПЕРЕДАВАННЯ ЗНАНЬ ПРО ВІРУ,  А ЩЕ  ДОПОМОГА У ЖИВОМУ ДОСВІДІ ВІРИ

Вступ. Коли знань стає більше, а віра —  якась хаотична і абстрактна

Катехитичне Служіння ніколи не існувало у вакуумі чи само по собі. Воно завжди відповідало на конкретні виклики певної епохи: на стан суспільства, рівень релігійної освіти, спосіб передавання інформації, духовні потреби людини та характер церковної спільноти. Тому питання, яке сьогодні стоїть перед катехитами, можна сформулювати так: “Чи достатньо сучасній людині просто передати знання про Бога, якщо вона має безмежний доступ до інформації, але дедалі менше має можливостей пережити віру разом з іншими?”

Це питання є особливо важливим у ситуації, коли людина може за кілька секунд знайти в Інтернеті пояснення молитви, Таїнств, Святого Письма, літургії чи будь-якої іншої релігійної теми. Сучасна людина не має проблеми з доступом до інформації. Її проблема дещо інша: вона не знає, як із цією інформацією жити, як розпізнати корисне від шкідливого, як ввести у практику.

Вона може знати, що таке молитва і багато про неї різних інсструкцій, але не мати особистого і спільнотного досвіду молитви. Інколи траппляється негативний досвід.
Може знати, що таке Церква, але не відчувати себе її членом. Часто причиною віддаленості від Церкви є негативний досвід перебування у храмі, на Богослуженні чи серед тих, хто прийшов до храму. Великі розчарування  від тих, хто служить при храмі: священики та служителі храму.

Може знати тексти молитов, але не мати досвіду особистої та спільної молитви. Пасивність на Богослуженні та відстороненість у служінні тільки віддаляють людину від загливлення в духоне життя.

Може прочитати пояснення про Євхаристію та Сповідь, але не розуміти, що означає жити Євхаристією та в дусі Покаяння. Часто все зводиться до формальності та виконання якихось постанов чи на прохання інших. Але немає особистого переконання, що це важливо.

Саме тут відкривається важливе поле для відповідної катехизації, тої яка буде відповідною до теперішніх викликів, щоб краще звершити свою місію