Одного разу молодий юнак прийшов до старого золотаря. У руках він тримав невеликий золотий хрестик із розп’яттям.
— Скажіть, майстре, скільки коштує цей хрестик?
Старий золотар уважно подивився на нього, зважив прикрасу і відповів:
— Якщо рахувати тільки золото, то його ціна приблизно така.
Він назвав суму.
Юнак здивувався:
— Але ж це не просто шматок золота! Подивіться, яка робота! Хтось витратив багато часу, щоб його зробити. Невже праця майстра не ціниться?
Старий усміхнувся.
— Ти питаєш про ціну, але ти не запитав про цінність….
— А хіба це не одне й те саме?
— Ні, дитино. Ціна — це те, що можна заплатити за річ. А цінність — це те, що вона означає для тебе.
Він узяв хрестик у руки й тихо сказав:
— Якби ти запитав мене про справжню цінність цього розп’яття, я б відповів: його цінність — у ціні твого спасіння.
Юнак аж замовк.
Старець продовжив:
— Подивись на Христа розпʼятого. Для декого, таких, як ти, вибач за відвертість, це може бути просто золото, дерево, метал чи ювелірний виріб. Але для того, хто вірить, цей Хрест нагадує про Того, Хто віддав за нього життя.
А ще, у цього хрестика є історія. Ти і знаєш? Цей хрест мабуть носила людина, яка багато років молилася перед ним. Можливо, його тримала в руках мати, яка просила Бога за своїх дітей. Можливо, старий чоловік стискав його в долоні перед смертю. Можливо, хтось дивився на цей Хрест у час великого болю і знаходив у ньому силу не впасти у відчай.
Юнак мовчав…
— Тому його цінність — не тільки в золоті. Його цінність — у Христі, Якого він нагадує, його цінність у історії всіх тих, хто передавав його з рук в руки, від серця до серця.
Юнак опустив очі.
А золотар сказав:
— Ти прийшов запитати, скільки за нього можна отримати грошей. Але гроші, заради яких ти хочеш віддати цей Хрест, перед Богом не мають жодної вартості, якщо через них ти втрачаєш пам’ять про Христа. А перед твоїм родом, ти будеш тим, хто завершить історію цього хрестика, обмінявши його на якість папірці.
Він повернув хрест юнакові й додав:
— Не продавай те, що нагадує тобі про Того, Хто віддав Себе за тебе, не зрікайся того, що було цінністю твоїх рідних.
Юнак узяв хрестик у руки.
І вперше подивився на нього не як на коштовну річ.
Він подивився на Розп’яття.
І зрозумів:
найцінніше в цьому Хресті — не золото, з якого він зроблений, а Любов, яка була на ньому розп’ята, а історія всіх тих, хто з вірою дивився на нього.