3. Катехиза живого досвіду: як дійти до пережиття?

Що таке катехиза досвіду? Для української мови найбільш природними видаються терміни: «катехиза живого досвіду» або «містагогічна катехизація».

Також можна говорити:

• катехизація через досвід;
• катехизація живого досвіду;
• досвідно-містагогічна катехизація.

 В основі пропозиції є те, щоб не відмовитися від знань, а навпаки: знання повинні увійти в досвід, а досвід повинен бути осмислений світлом віри.
Це можна представити формулою: Слово → досвід → осмислення → спільнота → молитва → життя.

3.1 Катехиза живого досвіду не означає «робити те, що відчувається»

Тут потрібне важливе богословське уточнення. Катехиза досвіду не означає: «Головне — твої емоції». І не означає: «Правда — це те, що я відчуваю».

Християнський досвід потребує розпізнання. Людина може щось відчувати і при цьому помилятися. Може відчувати Бога, але неправильно інтерпретувати цей досвід. Може переживати сильну емоцію – але вона не обов’язково є духовним пережиттям.

Тому досвід потребує: Слова Божого + церковного Передання + розуму(критичного мислення) + молитви + духовного провідництва.

Саме тому священик чи катехит не зникає з процесу. Він змінює підхід у служінні.

3.2. Катехит: від «учителя перед групою» до «служителя процесу»

У дидактичній моделі катехит переважно: знає → пояснює → перевіряє→ оцінює.

У катехизі досвіду катехит: готує → створює умови → запрошує → слухає → супроводжує → допомагає осмислити → веде до особистого і спільнотного досвіду.

Це не означає, що катехит перестає бути вчителем. Навпаки, його роль стає складнішою. Він повинен знати матеріал, але не використовувати свої знання для того, щоб зайняти весь простір зустрічі і подати його готовим.

Катехит створює простір, у якому можуть зустрітися:

• людина;
• Слово Боже;
• досвід;
• спільнота;
• молитва;
• дія Святого Духа.

Тому можна сказати: Катехит не є головним героєм катехитичної зустрічі. Він є її служителем.

Головним діючим є Бог. Саме Святий Дух відкриває серце людини для Божого Слова.

3.3. Науковий вимір: чому досвід допомагає навчанню?

Сучасна педагогіка давно звертає увагу на те, що навчання не зводиться до пасивного отримання інформації. Людина краще засвоює матеріал тоді, коли вона:
бере участь;
ставить питання;
пояснює іншому;
застосовує знання;
пов’язує нове з власним досвідом;
отримує можливість осмислити пережите.

Це відповідає логіці досвідного навчання, у якій конкретний досвід стає початком для осмислення та подальшого застосування.

Тому катехитичний процес можна побудувати так:

1. Досвід. Відкритість на все що зі мною відбувається.

2. Роздуми і ділення. Що я пережив?

3. Слово. Що про це говорить Євангеліє?

4. Осмислення. Як Церква розуміє це Слово?

5. Практика. Що я можу зробити?

6. Молитва. Що я хочу сказати Богові?

Це значно глибше, ніж просто:«Вивчіть цей матеріал до наступного заняття».

 3.4. Сила групи: навчання через іншого

Досвідна катехиза використовує ще один важливий ресурс — саму групу. У традиційній моделі може бути: катехит → учасники.

У досвідній моделі виникає: катехит ↔ група ↔ Слово ↔ досвід ↔ молитва.

Людина навчається не тільки від катехита. Вона навчається, слухаючи іншу людину і ділячись із нею пережитим.
Наприклад, питання: «Що означає для тебе пробачити?» може дати значно більше для групи, ніж десятихвилинне пояснення про християнське прощення. Одна людина розповість про образу. Інша — про примирення. Третя — про нездатність пробачити. Четверта — про досвід Сповіді.

І тоді катехит може поставити наступне питання: Тепер Євангеліє приходить не в порожній простір. Воно зустрічається з реальним життям.