Вступ:

Якщо ми кажемо, що у цьому світі немає нічого випадкового, бо все має свою причину і наслідок, то наше народження також не є випадковим. Це означає, що ми маємо причину, задум, навіть план стосовно НАШОГО ЖИТТЯ.
Чому ми живемо? Бо нас просто породили батьки? А Бог дав нам душу, а для чого? Має ж бути причина нашого приходу у цей світ.

Ціль – це кінцева точка наших стремлінь.

Життя – це дар нашої присутності серед інших. Ми живемо з рішення інших, яке було поступово передано нам, щоб самостійно брати відповідальність за використання цього дару.

Життя людини – це

Ціль життя людини – це

 

 

Запитання:
Людина і ціль життя
Чи відрізняється людина, яка має ціль в житті, від людини, яка не має?
Чи можна втратити ціль життя? Якщо так, тоді, що саме приводить до цього?
Чи можна жити жити без цілі життя?
Чи можна помогти людині віднайти її ціль в житті? Як?

Людина із матеріальною і духовною ціллю
Чи відрізняється людина, яка ставить на перше місце духовні цілі, від людини, яка на перше місце ставить матеріальні?
Чи духовні і матеріальні цілі можуть бути разом?
Чи людина може міняти матеріальні цілі, а духовні? від чого це залежить?

Завершення:
Кожен з нас є крокуючим по дорозі. І перед тим як вирушити в дорогу ми маємо знати куди маємо йти. Цілі є кінцеві і посередні. Якщо посередні цілі не ведуть до кінцевої цілі, тоді ми не можемо сподіватися до дійдемо до кінцевої цілі. Маємо час до часу пригадувати кінцеву ціль і перевіряти чи ми рухаємося у потрібному напрямку.

Молитва: Помолимось молитву, яку нас навчив Ісус. Ця молитва може пригадати нам про нашу ціль життя на цій землі.
Отче наш.

 

 

Додаткові читання:

Послання апостола Павла до Филип’ян 3:8-19

⁸  … я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати; ⁹  і опинитися в ньому не з праведністю моєю, що від закону, а з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога – від віри; ¹⁰  щоб спізнати його й силу його воскресіння і участь в його муках, уподібнюючись йому у смерті, ¹¹  аби якось осягнути воскресіння з мертвих. ¹²  Не те, щоб я осягнув уже мету чи був уже досконалим, але змагаю далі, чи не здобуду її, бо саме на те Христос Ісус і здобув мене. ¹³  Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш зважаю: забуваю те, що позаду, і змагаюся до того, що попереду, ¹⁴  женусь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі. ¹⁵  Ті ж, які досконалі, роздумуймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, то Бог і в цьому просвітлить вас. ¹⁶  Тим часом, що б ми й не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком. ¹⁷  Наслідуйте мене, брати, і вважайте на тих, що поводяться так, згідно із зразком, який ви маєте в нас. ¹⁸  Багато ж є тих, що про них я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги Христового хреста. ¹⁹  їхній кінець – погибель, їхній бог -черево, їхня слава – у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі.

 Видрукувати