Зібравши необхідну інформацію, стаємо перед наступним запитанням: а що тепер з нею робити? Як можна її використати? І як розібратися в такому хаосі даних, спостережень, вражень? Допомогою в цьому буде наступний крок – аналізування.
Аналізування – це систематизація i оброблення отриманої інформації згідно певних методів, критеріїв, поставленого завдання. Важливим кроком в пасторальному аналізі є інтерпритація, тобто тлумачення отриманих даних у світлі євангелії – це називаємо тлумачення Знаків часу.
4.1 Традиційні методи аналізування
Традиційні методи аналізування, “думанням над, про”, які виходять з можливостей логічного мислення беруть за основу: порівняння, деталізації, відокремлення сортування елімінування, статистичні методи.
Порівняння – це відомий і широко розповсюджений науковий метод пізнання. Співставлення відомого із невідомим, знаним і не знаним, ясним із сумнівним. Еталон є незрушною одиницею, яка є критерієм порушень відхилень, відмінностей. Тому, щоб користатися цим методом, потрібно мати базовий еталон, або ж інший знаний добре об’єкт, з яким можна буде зробити порівняння. Також порівняння можна зробити згідно дослідження розвитку. У такому випадку може послужити той же самий об’єкт дослідження.
Поділ, класифікація – це поділ за визначеними наперед критеріями, дає можливість поділити, упорядкувати та класифікувати явища діяльності. Тим самим цей метод відкриває шляхи подальшого глибшого пізнання. Як приклад може бути: SWOT. Вистачає упорядкувати дані і ситуація стає більш яснішою. Поділ дає можливість виключення чи відокремлення всього, що не є основним, чи не важливим для дослідження, щоб краще пізнати сам об’єкт дослідження, заощадити сили, час та інше.
Деталізації, уточнення – полягає у пізнанні предмету дослідження завдяки пізнанню його самого в деталях. Поняття, що в цьому світі все є складним, тобто все складається з найпростішого, допомагає нам звернути увагу на простіші і детальніше, щоб зрозуміти складніше і загальне.
Статистичні методи бачення і аналізу включають збір, підрахунок, групування даних. Отриманих через постійну статистику, або ж ціленаправлену.
Відносний аналіз дозволяє виявити зв’язок між окремими явищами або показниками та прослідкувати взаємовідносини та оцінки їх взаємовпливу.
4.2. Аналізування нашої діяльності
Отримавши дані про діяльність, ознайомившись із історичним розвитком, ми можемо поділити всю діяльність на три частини: одноразову, постійну і стратегічну. Так можемо побачити, яка форма діяльності переважає. І відповідно визначити теперішній стан і можливий результат у майбутньому. А також чи співпадає причина, ціль і форма діяльності.
| Діяльність | Причина | Ціль | Форма діяльності |
| Одноразова | Експерементальне випробовування, змушення, бажання спробувати | Тимчасовий успіх, швидке досягнення результату, мала затрата зусиль і ресурсів. Все і відразу | Не заплановане наперед, необов’язкове повторенні, великий ризик, бути готовими до невдачі. |
| Постійна
традиційна |
Продовження традиції, самоутвердження, бажання впевненості та спокою | Стабільність і постійність, надійність у діяльності, досягнення ідентичності, утвердження. | Правила, традиції, повторення, заплановане наперед, обов’язкове до продовження. Мінімальний ризик. |
| Стратегічна | Думка про краще майбутнє, вимушеність через кризову ситуацію | бажання розвитку, потреба у зміні ситуації, направити шкоду | Творчість у методах, чутливість до змін, увага до всіх деталей, послідовність у діях. |
4.3 Роздуми над сильними та слабкими сторонами діяльності (SWOT)
SWOT-аналіз — аналіз в стратегічному плануванні полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії: сильні сторони (Strengths), слабкі (Weaknesses) сторони, можливостей (Opportunities), що відкриваються при діяльності, та загрози (Threats) ризики пов’язаних з діяльністю. SWOT аналіз можна застосовувати до будь-яких організацій, груп, підприємств, окремих людей і країн для побудови стратегій в найрізноманітніших областях діяльності.
У пасторальній діяльності цей метод може допомогти церковним спільнотам, особливо тим, хто потребує ясності у заблокованій ситуації, щоб краще проаналізувати теперішню діяльність і визначити які кроки потрібно зробити і чого уникати.
| Позитивний вплив | Негативний вплив | |
| Внутрішнє середовище | Strengths (сильні сторони) | Weaknesses (слабкі сторони) |
| Зовнішнє середовище | Opportunities (можливості) | Threats (загрози) |
Внутрішній аналіз – це роздуми над внутрішньою діяльністю спільноти і всім, що пов’язано із цим та над наслідками її діяльності або бездіяльності.
Основне завдання внутрішнього аналізу – це виявлення сильних та слабких сторін організації/групи. Сильні сторони – це особливі, неповторні властивості діяльності або принаймні те, що відрізняє від інших, це те, що мало затрачається зусиль, але дає багато корисного результату. Слабкі сторони – це недоліки спільноти, які обмежують її діяльність, затрачається багато ресурсів, але мало є результату.
Внутрішнє середовище – це середовище в середині самої спільноти, а Зовнішнє середовище – це те середовище, в якому знаходиться спільнота і все, що стосується її зовнішньої діяльності.
В процесі SWOT-аналізу досліджується також попарне сполучення усіх складників SWOT-аналізу з метою: пошуку позитивного поєднання (сильні сторони / сприятливі зовнішні чинники); усунення негативної поєднання (слабкі сторони / зовнішні загрози).
Звернення уваги на ці ділянки дозволить нам усвідомити нащо потрібно зосередити наші сили, час, увагу за для розвитку і стабільності спільноти, а чого потрібно остерігатися, щоб часом не знищити діяльність.
| Можливості | Загрози | |
| Сильні сторони | 1 Стабільність – Відпочинок – Спокій | 3 Боротьба – Труднощі – Захист |
| Слабкі сторони | 2 Розвиток – Покращення – Зріст | 4 Занепад, виснаження, напруга |
| Можливості | Загрози | |
| Сильні сторони | 1 | 3 |
| Слабкі сторони | 2 | 4 |
Роздуми:
Євангелія від Луки 14
Хто бо з вас, коли захоче збудувати башту, не сяде перше й не порахує видатків, чи має чим закінчити, 29 щоб часом, як поставить підвалину та не спроможеться скінчити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього, 30 мовляв, цей чоловік узявся будувати, та не міг закінчити! 31 Або який цар, ідучи війною проти іншого (царя), не сяде перш та не роздумає, чи може з десятьма тисячами стати проти того, хто йде з двадцятьма тисячами на нього? 32 Коли ж не може, то, як той ще далеко, шле посольство й просить миру.
У словах Ісуса ми бачимо запрошення до роздумів над тим, що є і до яких наслідків це може привести.
4.3 Критерії – ключі до бачення і розпізнання.
Коли аналізуємо отриману інформмацію найперше маємо зробити поділ, класифікацію. Бо в хаосі багатьох даних можемо мати багато, а мало конкретного. Тому потрібно відділити, посортувати, відокремити, поскладати, упорядкувати, обмежити. У цьому допомагають критерії. Це своєрідні фільтри, за допомогою яких відсівається важливе від неважливого. Через ці фільтри можемо пересіяти всю інформацію і відібрати те, що нам потрібне. Завдяки цим обмеженням можемо скеровувати свої спостереження на необхідне, основне, а відставити у сторону те, що на даному етапі не потрібне, а інколи зайве. Критерії – обмеження і межі для нашої уваги, щоб звернути увагу на те, що впливає на дослідження даного об’єкту. Саме критерії мають стати точкою відходу і виміром наскільки далеко мають дійти наші спостереження, адже все це потім вплине на наші висновки. Маючи критерії, можемо звернути увагу професійно, послаблюючи особистий інтерес чи інші відволікаючі елементи і цим самим зайняти нейтральне ставлення до об’єкту дослідження.
Ось, тому перше ніж дати судження чи зробити висновок, необхідно визначити критерії, за якими можна буде представляти свої аргументації.
Часто можемо почути цей діалог:
– Ти чому такий сумний?
– А з відки ти це взяв?
Іншими словами: скажи мені критерії, по яких ти зрозумів, що я сумний.
Критерії пасторальної діяльності
Критерії формуються в залежності від цілі, характеру, методу, обставин дослідження. Чим більше конкретних ознак тим, буде якісніший аналіз, але буде потребувати довшого і клопіткого збору інформації.
Коли ми маємо аналізувати нашу церковну діяльність, значить маємо задіяти Богословські критерії, соціологічні, психологічні, педагогічні та інші…
Запитання на уточнення нам допоможуть винайти більш чіткіші критерії: Що, де, як, коли, чому, хто? Отож можемо сказати: що існують критерії: місця, часу, якості, причини, діяльності, умов і всіх залежних до об’єкту дослідження запитань.
Наведемо коротко кілька прикладів критеріїв для пасторального аналізу:
Літургічний: все, що стосується літургічного життя, ритму церковного року та виконання рубрик, …
Еклезіальний: відноситься до внутрішнього церковного життя, відносини між вірними, наскільки присутня динаміка різних груп, …
Соціальний: щодо суспільного життя парохіян, соціальні зміни, соціальний статус місцевості, де є парохія, …
Виховничий: щодо розвитку особистості на її етапі життя, наскільки присутні виховні елементи і пропозиція цінностей,…
Психологічний: щодо психічного здоров’я і щодо правильності відносин між особами, перехід кризисних етапів життя, …
Комунікативний: присутність правильного спілкування та покращення його якості, використаття новим методів спілкування.
Культурологічний: звертає увагу на культурні надбання народу, їх збереження і присутність в народі, …
Канонічний: стосовно церковного законодавства, відповідності до кононів Кодекса, інших законодавчих джерел, …
Історичний: прослідковує за історичним розвитком та умовами, що влинули на дану ситуацію парохії …
Методологічний: звертає увагу на відповідність у методах пасторальної праці у певному середовищі, часі, можливостях і потребах, …
Богословський: наскільки церковна діяльність відповідає навчанню Бога та дотримується Боголовського виміру, …
Місіонерський: звертає увагу на присутність місійного духу, поширення Доброї новини та свідчення Євангелії іншим, котрі вже є в Церкві і поза нею.
Критерії можна додавати, деталізувати, або ж узагальнювати чи об’єднювати. При цьому потрібно обов’язково пояснювати суть і призначення.
4.5. Труднощі, які можуть вплинути на поганий аналіз
Сліпота – це позбавлення бачення і сприймання зовнішнього світу через орган зору – око. Через око передається інформація до мозку і потім вже обробляється. Під словом бачення розуміється також інші інструменти прийняття інформації- наші відчуття(слух, дотик, нюх, смак). Тому найперше слід звернути увагу на добре сприйняття інформації, що допоможе добре зібрати інформацію.
Найперше звертаємо увагу на зовнішнє спостереження, але воно не має обмежуватися лише одним джерелом інформації і лише однією стороною бачення.
Отримана інформація має бути оброблена розумом людини, навіть, якщо тепер все більше і більше посилаються до помочі сучасних технологій, зменшуючи при цьому людський фактор впливу на дані. Ось тому потрібно мати відповідно підготовлену людину і відповідні засоби, щоб здійснити правильне оброблення отриманих даних.
При аналізі потрібно звернути велику увагу на слово “правильність“. Адже лише від правильних, хоч і не точних, висновків буде залежати і правильність проектування, тобто бачення майбутнього. Якщо звернемо увагу на діяльність спільноти у неправильний спосіб і неправильно проаналізуємо, тоді і проектування будете помилковим.
Слід звернути увагу на наступне:
Некомпетентність тих, що аналізують. Мати бажання чи отримати наказ, щоб провести аналіз ситуації не достатньо для того, щоб такі важливі роздуми були правильними. Знання про методи аналізування допомагають методологічно підійти до обробки даних. Знання полегшують виконання завдання і допомагають отримати правильний результат.
Не правдивість зібраних даних. Якщо було порушено методологію і якщо було допущено помилки, а особливо, якщо було навмисне подання не правдивих даних, тоді і аналізування їх приведе до точного, але не правдивого результату аналізу ситуації. Тому потрібно перевіряти зібрані дані, та з обережністю ставитися до кінцевих висновків.
Ідеалізація своєї думки. Пам’ятаймо, що аналіз це завжди припущення на основі зібраних даних, особистого спостереження і т.д. Тому зроблені висновки не можуть бути догматами, а лише припущеннями, особистими чи спільними думками, висновками на основі отриманої інформації. Претендувати на ідеалізацію (безпомильність) своєї думки – це велика помилка.
Односторонність в бачені деяких проблематик через особисті симпатії, через не зрілість особи прийняття даної ситуації. “Так бути не може” – це може бути висловлення сумніву від несподіваного, або твердження без підстав.
Невчасність. Поспішність впливає на неправдивість результатів, можливість, що щось може не урахуватися. Не випадково народна мудрість каже, хто спішить, то двічі затрачає час: на те, щоб зробити поспішно і на те, що потрібно переробити. Затягування аналізу – це наступний недолік, що може вплинути на актульність очікуваних результатів
У пасторальному аналізі “Внутрішня Сліпота” – це свідчення про гріх проти Церкви Христа і шкода у Божому Царстві. Адже особисті недоліки людини впливають на долю вірних, а отже і Церкви. Тому потрібно з трепетом підходити до кінцевих висновків, щоб принести користь для цілого Божого люду, що прямує до Божого Царства.
4.7. Духовна інтерпритація (Тлумачення, Розпізнання). Розпізнання знаків часу
„То вигляд неба ви вмієте розпізнавати, а знаків часу ви не здатні розпізнавати” (Мт. 16,3). а також від Луки. 12,56 : «Лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?»
Церква повинна завжди розпізнавати знаки часу й пояснювати їх у світлі Євангелії; щоб так – у зрозумілий для кожного покоління спосіб – могла вона відповідати на вічні питання людини: про суть теперішнього і прийдешнього життя й про взаємовідносини між ними. Тому той світ, у якому живемо, треба пізнавати і розуміти його бажання та сподівання, а часто і його драматичні властивості.
Народ Божий, керований вірою в те, що Дух Господній, який наповнює всесвіт, ним керує, – в подіях, потребах і бажаннях, які поділяє спільно з людьми нашого часу, намагається розрізняти справжні знаки Божої присутності й провидіння (Душпастирська Конституція про Церкву в сучасному світі (Gaudium et spes) 4, 11)” .
Поняття “знаки часу” вперше з’явилося в посланні папи Івана XXIII, в якому було проголошено про Ватиканський Собор, опубліковане на Різдво 1961 року: “… Ми прагнемо підтвердити й проголошувати, що покладаємо всю свою довіру на нашого Спасителя, Який не покинув цей відкуплений Собою світ. Більше того, слідуючи заповіді Ісуса розрізняти знаки часу, серед стількох тіней ми бачимо чимало ознак, які дозволяють живити надію щодо долі Церкви й людства”.
Стан людства сьогодні настільки змінився, що треба добре придивитися, як ми маємо віднайти себе в цій ситуації згідно з волею Божою. Зміни стали не тільки в середовищі, в якому проживає людина і трудиться, але явно відчутно, що змінилася сама людина в мисленні та поведінці, в культурі та в звичаях, в сімейному житті та особистому, як організувати свій вільний час та працю. Виникли інші форми спілкування та ділення історії свого життя. Медицина торкнулась раніше нечуваних відкриттів і при цьому виникли питання щодо етичних норм.
Церква і віруючі люди живуть у цьому світі і зміни впливають на життя. Інколи просто не встигаємо простежити за новизною, і вже не кажучи за вивчення її та впровадження у життя. Та попри все ми маємо звернути на це увагу і, побачивши це, зробити розпізнання та тлумачення дійсності у Світлі Євангелії, відчитавши це вірою і моральними засадами.
Запитання до сучасності:
Так, за останні десятиліття людина стала значно освіченішою, але при цьому чи вона стала більш мудрою?
Ми видумали багато зручностей для життя, але водночас виникло багато трудностей, щоб утримувати у доброму стані ці зручності.
Ми досягли віддалені планети і побували на деяких з них, але виникла відстань між рідними чи сусідами, а деколи вона залишається недосяжною.
Ми винайшли різні засоби комунікації, щоб полегшити спілкування, але з кожним роком все важче спілкуватися віч-на-віч.
Ми винайшли телевізор, щоб донести людям незнане і щоб побачили небачене, але закрили людей їхньому домі. Житло для відпочинку і затишку поступово стало в’язницею перед комп’ютером чи телевізором.
Ми завдяки хімії можемо отримати різні продукти харчування, на які природа затрачає багато часу, але при цьому ми почали затрачати час на винайдення нових ліків проти нових хворіб, які є новими, модифікованими, а отже протиприродніми.
Ми навчились керувати хмарами і погодою, але керувати нашими бажаннями, силою волі, характером почуттями та іншим душевним стає дедалі все важче.
Ми полегшали навантаження на тіло, але наша душа стає все більше обтяжена.
Додали роки до життя, але не життя до років.
З кожним століттям наші ідеї стають все вищі, але водночас наша моральність падає все нижче.
Створили речі великі і найбільші в цілій історії людства, але вони не далеко не найкращі.