3. Особа катехита у катехизації з молодими (1 год)
– катехит учитель – духовний наставник, катехит друг – духовний лідер
Тема:
Група місце зросту для лідера
Кожна група має лідера і деколи не одного єдиного. Більша за чисельністю група – більша ймовірність мати кількох лідерів. Різноманітна за діяльністю група потребує також різноманітних лідерів. Лідери народжуються тільки у групі і встановлюються у ній же.
Між групою і лідером відбувається взаємний процес розвитку. Лідер впливає на групу, а група свідомо чи несвідомо впливає на зріст чи занепад лідера. Цей процес є взаємним. Такого взаємного впливу не можливо уникнути і захиститися, бо немає групи без лідера і лідера без групи. Якщо одна із сторін хоче знехтувати таким впливом, тобто не брати до уваги ні зауваги, ні критику, ні похвалу, тоді зв’язок між лідером і групою буде слабшати і врешті розпадеться.
Кетехит – це духовний лідер у церковній групі. Правильне розуміння лідерства у групі, особливо молодіжній, дозволить катехиту спокійно виконувати своє місійне завдання. Інколи боляче сприймати, що людський фактор і не професійне поведення із групою стають на перешкоді прийняття Свідчення про Божу любов. А правильне використання лідерства лише полегшує і дає великі плоди.
1. Етапи розвитку і встановлення лідера у групі
Можемо визначити кілька етапів розвитку лідера у групі. Кожен лідер народжується у групі в залежності від обстави, часу, вимог і т.д. Тому, кожного разу, коли народжується лідер у групі, він поступово переходить прості 3 етапи свого існування:
Загально можемо окреслити так:
народження, | встановлення, | віддаленість
Ці етапи в загальному для всіх лідерів однакові послідовністю, але кожний з них можна перейти по-різному. Ці етапи можна перейти успішно і неуспішно. У цьому випадку використаймо латинські літери «N» і «M».
Послідовність букв “NNNN” застосуймо для успішник керівників, бо їх розвиток був з низу і доверху, і при кожній труднощі чи кризовому стані, керування завжди завершувалось вершинами.
Для неуспішних керівників може сміло підійти буква «ММММ» – її форма говорить, що такі лідери у своїй діяльності і може зазнавали успіхів, але не надовго. Складається враження, що успіхи були для того, щоб були поразки, падіння.
Саме тому, кожному керівнику потрібно добре перейти кожен із цих етапів і зробити все можливе, щоб у кожному етапі досягнути зрілості. Це означає, щоб кожний етап був вичерпаний в повні.
Народження: виділення особливих якостей, звернення уваги, знайомство і пізнання, початкове утвердження переваг,
Встановлення: втілення особистих ідеї та віддача сил, формування особистого авторитету і боротьба впливових сил, утвердження керівництва і підпорядкування, боротьба за першість і центральність,
Віддаленість: в часі конкуретності та кризових ситуацій, спад впливу, поступове, або різке послаблення керівництва. Перехід у стадію віддаленості, або ж цілковитого знищення.
- Особистий зріст лідера у групі
Сам лідер переживає свій особистий зріст у визначених етапах:
- Початківець (лідер-любитель, або лідер-примушений);
- Лідер з досвідом (реалізатор …. помічник групі, або карєрист);
- Лідер учитель (тренер, учитель інших лідерів).
2.1. Початківець
- перші кроки, перші труднощі
саме дві категорії підпадають у такому лідерстві: це ті, які просто інстинктивно виявили лідерські здібності у групі і група їх підтримала, визнала авторитетом. Так народилось неформальне лідерство. І друга категорія: призначення з верху на керування. Ніколи не було досвіду керування і тут…приходиться керувати без ніяких навиків.
Цей етап важкий для кожного лідера, але цей етап може стати основою у майбутньому лідерстві. Подивимось на порівняльну таблицю, де від рішення лідера-початківця буде залежати його доля: стати мудрим, або байдужим лідером
__________________________________________________________________________
Порівняльна таблиця лідера “початківця мудрого” і “ початківця байдужого”
| Різні ситуації | Розумний | Байдужий |
– помилка особиста роздум над ситуацією злість на себе
– помилка інших допомогти виправитись виключення, злість, дорікання;
– не розв’язане рішення порада шукання винних
– успіх святкування всіх особисті похвали
– багато справ розподіл між іншими все сам
– щодо влади відповідальність, добро всіх вислуга перед старшими
– стилі керування шукання доброго методу зацикленість на своєму
– програмування походить від всіх втілення особистих мрій
– аналіз праці успіхи і зауваги всіх винні тільки інші
– критика від інших вдячність і роз’яснення захист, суперечки, сварки
– присутність співпраця, порада боротьба, заздрість.
іншого лідера
Коли лідер буде мудрим лідером, то він добре перейде цей етап і досягне зрілості на цьому етапі. Але зрілість на цьому етапі ще не означає злість у лідерстві. Відкритість, роздум, співпраця – без професійності можуть ввести в непрофесійність. Тепер особистий досвід має стати у порівнянні і доповненні із досвідом інших лідерів.
Про другий етап професійного лідерства читай далі.
2.2. Лідер з досвідом
Після певного часу керівництва, а особливо після багатьох труднощів, формується особистий досвід у керівництві групою, і особисті переконаннях лідера щодо керування. З’являється перші кроки діяти згідно певного методу і стає сильнішим бажання діяти послідовно.
Цей етап професійного пошуку себе, свого стилю керування, своєї групи, де би лідер міг повністю розвинутися і допомогти групі у її розвитку. Цей етап більш професійний і технічний, відпадає багато дрібниць, які раніше можливо були основою в лідерстві.
___________________________________________________________________________
Порівняльна таблиця лідера з досвідом “мудрого” і “байдужого”
| Різні ситуації | Розумний | Байдужий |
Навики Постійне перегляд правильності одні і тіж самі
Методи праці із групою пристосування до групи до самого лідера
Знання лідерства удосконалення тіж самі
Ціль праці із групою сама група особиста кар’єра
Інші лідери допомога у встановленні знищення, вивищення
Маючи досвід і професійні знання, діючи професійно – це вже запевнення доброго лідера. Мудрий лідер перейде і удосконалить себе у цьому етапі, а байдужий може просто закритися у свому професіоналізмі. Різниця між першим і другим може бути ще й та, що розумний лідер удосконалює ще й себе поряд із лідерством, а інший звертає увагу лише на професіоналізмі. Лідери професіонали найбільше бояться свого останнього етапу – ВІДДАЛЕНІСТЬ.
Для багатьох – це справжня криза. Чому, чи можна її уникнути? Про це піде мова у наступному розділі.
2.3. Лідер учитель
Істина лідерами не народжуються, а стають є рівноцільна другій істині: лідери не вічні. Кожній людині є завершення, так і кожному лідеру є завершення. Який би він не був суперлідер в один день він себе вичерпає і вже не зможе добре повести групу. Наші людські сили, можливості не безконечні, наші завдатки чи знання не завжди можуть відповісти умовам часу чи конкретним ситуаціям. Це та інші причини спонукають лідера покинути керування і віддалитись. Не називаю це смертю «смерть лідера», а віддалення, бо лідерство не можна вбити. Досвід, знання, навики – залишаються у людині в очікуванні сприятливого моменту, щоб допомогти групі.
___________________________________________________________________________
Порівняльна таблиця лідера учителя “мудрого” і “байдужого”
| Різні ситуації | Розумний | Байдужий |
Брак особистих сил пошук заміни власне виснеження
Помилки знак віддалення дратування, вина всіх
Прохання про віддалення приймає з покорою образа, злість, закритість
До інших лідерів ділення досвідом зверхні повчання
Віддаленість спогад зробленого нарікання на владу і групу
Лідер служить групі і коли відчує, що не зможе вже допомогти групі, повинен віддалитися. Звичайно, що він це має зробити поступово: знайти собі заміну, поділитись досвідом, передати керінництво і відійти.
Лідер крім життєвого досвіду і знань, здобуває мудрість – це вміння розпізнати і прийняти правильне рішення у складній ситуації. Він відчуває свою групу, як частину тіла. Він бачить, що вже потрібно конкретно братись за своїх послідовників і навчає їх всьому, чого добився сам. Він їх готує, як розумний вчитель, наставник.
Деякі лідери роблять справжню жертву, коли складають своє лідерство. Це було їхнім стилем життя, навіть, їхнім життям. Тому цей етап буває найболючішим зі всіх. Екс-лідери, котрі досягнули зрілості у цьому етапі, самі хочуть віддалитись, бо розуміють наскільки важливо дати дорогу іншим. Такі лідери радіють успіхами інших і, навіть, підтримують їх. Справжній лідер вміє керувати, але також вміє виконувати накази інших.
Справжній лідер вміє розпізнати час: коли йому виявити себе, а коли віддалитися.
На цьому етапі місія лідера закінчується, він з чистою совістю може приступати до наступних завдань, призначених Господом. Лідерство в людині ніколи не вмирає – воно завжди набирає іншої форми.
Хто би він не був:
Лідер вискочка-дитина-любитель
Лідер керівник-дорослий-професіонал
Лідер опікун-батько-учитель
він завжди залишається лідером.
На кожному з цих етапів потрібно прагнути лише одного – бути лідером добрим, мудрим, що постійно розвивається, удосконалюючи свої добрі якості. Таким чином досягнути ЗРІЛОСТІ буде можливо!
Вимоги для духовного провідника:
Духовна людина:
присутність Бога у житті – повинна бути віруюча, та, що визнає Бога у своєму житті у своїх словах, переконаннях і способі життя. Це визнання не вартує ділити лише на певні моменти життя: тут Бог є, а вже через 5 хв. Його нема, це вже мій час. Апостол Павло каже: живу вже не я, а Христос у мені – це не заперечення своєї ідентичності, але підкреслення існування Христа у житті апостола – пере ображення;
бути вільним – у серці повинен бути лише один Господь і Владика, людське серце стається рабом тоді, коли ідеалізує те, що не може бути ідеалізованим по своїй природі і більше того, визнає, що не може жити без того “ідеального”; і
у покорі серця – вільний серцем визнає також і свою справжню ідентичність – не є досконалий і ідеальний, також потребує помилування від усвідомлення своєї грішності, у цьому також виявляється усвідомлення того, що це служіння не собі, свому авторитетові, але Святому Духові і послідовникові. Усвідомлення цього служіння дозволить промовити у глибині серця слова – Лк 17,10 );
жити у радості власного життя – радість і почуття щастя є показниками, яке є життя, бо власне вони є результатом життя. Звичайно тут не виключаються труднощі, важкі ситуації життя, що спонукають до терпінь і особливих пережитів. мається на увазі, життя для цієї людини не є тягарем для неї, але життям в повноті значення самого слова;
бути здатним любити – любити Бога цілим серцем, означає – любити Бога серцем вільним від усього, що поневолює, любити Бога, навіть, якщо не отримаєш від Нього те, що бажав би. Любити не як раб, але як вільний вільного; без панування, посідання, використання і маніпуляції. Любов повинна бути чиста, із усвідомленням того, що Бог нас перших полюбив і ми покликані відповісти на Його любов. Той, що не пережив любові, той не знає, що таке любов;
уміти переносити терпіння (хрести) – самі терпіння – це необхідна умова на шляху духовного зросту. Така логіка життя, що за все повинно бути заплачено великою чи малою ціною. Кожна важка ситуація життя може стати для нас як терпінням, що приносить важкість, незручність певної ситуації, або стражданням невимовним болем душі і тіла, що супроводжується наріканням та незадоволенням із даної ситуації і приносить ще більший біль (це розрізнення між словами “терпіти” і “страждати” є зроблене із метою для кращого зрозуміння певних ситуацій у духовному поведені). Цей досвід хрестів допоможе у духовному проводі як особисте свідчення і вирозуміння іншого, котрий переживає те, що вже було пережите.
Людина зріла
Бог створив людину людиною і так захотів, тому людина, тому людина має людську природу і це важливо пам’ятати, але також, є правдою те, що людина створена на образ і подобу Бога, тому у ній є це начало Бога, що живе постійно. Отже розвивати себе як людина, це Божа воля, ще від створіння. По цій причині не відкидається і розум і інші здібності людини, але навпаки можуть служити. У духовній людині все обожествлюється – все іде у великій гармонії віра і розум, природне і надприродне. Відповісти Богові на Його поклик бути людиною – це також, взяти відповідальність за своє життя і життя ти, хто з тобою, прийняття себе такого, який є. Визнати свої сильні і слабі сторони, можливе і неможливе, позитивне і те, що має бути покращене. Ви розуміння себе та іншої особи дозволить не осуджувати потребуючого, але допомогти йому вийти із важкої ситуації.
Духовний провідник має особливе завдання пов’язане із багатьма ділянками сутності людської особи, тому повинен мати знання із теології, духовності, педагогіки і психології – це все має допомогти провадити віруючого до духовного поступу на шляху духовної зрілості його життя. Отже, знання про Бога, про духовне життя і про людину мають творити цю гармонію у духовному провідникові.
Духовне провідництво – це перш за все спілкування між духовним провідником і послідовником. Це спілкування у собі зберігає основи спілкування передавання і отримання інформації і відповідь. Цьому приділяється велика увага, бо це є головний спосіб проводу: бути присутньому, слухати, розуміти, зробити розрізнення і дати пораду. Бесіда залишається практично єдиним джерелом інформації про того, хто є під проводом. Опустити щось означає допустити можливість помилки у пораді чи взагалі у проводі.
Аналіз лідера:
Є лідери двох типів ті, котрі дбають про поставлене завдання і ті, котрі дбають про групу, її ріст. Зрозуміло, що лідер котрий дбає про групу має більше авторитету(задовольняє потреби членів групи, дбає про їх добро), але завжди є добре сприйнятий, що виконання поставленого перед групою завдання.
Маємо 4 критерії доброго лідера:
Має довіру і є вирозумілим. Це дуже важливо мати добрі відносини між членами групи, що базуються на взаємному довір’ї і взаємоповазі. Лідер має за завдання провадити групу, отож, має дбати перш за все про відносини, що є між самими членами, а це відноситься до вміння висвітлити важливі теми до обговорення, певні завдання, що допомагають у зрості спільноти, а також, уміння зацікавити членів до певного завдання.
Організація групи. Це вміння організувати групу друга по важливості ознака доброго лідера. Полягає у тому, що лідер може допомогти групі розподілити зобов’язання між собою, і ті, що мали би бути більш відповідні до кожного, стимулювати повну участь всіх членів і утримувати добрі відносини між ними.
Стимулювати діяльність. Це вміння стимулювати і мотивувати те, що група має до виконання і вкінці підбити підсумки і знову стимулювати до подальшого як на рівні особистому, так загальному.
Відповідальність. Не означає, що мусить все піддати під чіткий контроль усі дії членів групи, але означає, що всі дії мають бути постійно скерованими, щоб якомога менше було конфліктних ситуацій між особами. Лідер не може бути бути байдужим до життя членів спільноти.