Хай Бог тебе благословить

Навчись перегортати сторінки

Розділ: Духовні роздуми. Написав о.Віталій ~ Січень 14, 2008. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

книгаМудрець вислухав мою розповідь про життя. Піднявся із звичного місця і не надовго відійшов. Коли я підняв свої очі, то побачив у його руках книгу. За якусь мить книга вже була перед моїми очима. Руки мудреця розгорнули її – вона була порожня, сторінки – чисті.


«Пиши» – прорізало тишу. Я не розумів, що саме. «Пиши про своє життя» – вперто наполягав мудрець. Ще трохи подумавши, я поступово почав виконувати прохання. На чистий аркуш лягли слова про моє життя. Якось було незвично, але слово тягнуло інше слово і так творились речення. Ці речення не завжди тримались зв’язку, але, що ж, таким є моє життя. І ось, ще кілька слів і сторінка закінчувалась. Я підвів очі на знак того, що завершив.
На мій подив мудрець сказав, що є ще місце між рядками і там я можу записати свої мрії і бажання, які не здійснилися. Я виконав і це.
Але він не зупинився, бо простягнув олівець коричневого кольору та попросив написати декілька думок про самого себе, які я почув від інших. Так як місця не було, мені було дозволено писати поверх всього написано. Колір олівця вирізняв написані слова.
На мій ще більший подив червоним олівцем, я мав записати всі образи, які залишились у мене. А оранжевим та по діагоналі я мусів писати всі невдалі справи. Вже не пригадую, що означали інші кольори, пригадую одне: я мусів зупинитися, бо місця на колишньому білому аркуші дійсно не було.
Я вдивлявся, щоб знайти десь місце, але його не було ні для інших кольорів, ні для інших речень.
«Чому зупинився?» – очі мудреця дивились у мої очі. Я зніяковів, бо відповідь ми знали обоє.
Треба було перегорнути сторінку.
 
Наше життя – це книга. Чи ти її пишеш, чи читаєш, але ти завжди маєш перегорати її сторінки. Якщо хочеш, щоб було продовження – сторінка має бути перегорнутою.
 

Проблема багатьох людей в тому, що вони не роблять змін у житті. Вони звикають до того, що є і пробують накладати одне на друге. А потім кажуть: у мене чорна сторінка у житті.
Коли її не перегорнеш вчасно, вона дійсно буде чорною.
 

?

Може тому Бог створив початок дня світлим, а кінець темним?
Може тому, коли настає вечір, цілком природно є залишити все, закрити очі і відпочити?
Може тому, коли настає новий день, всі події називаються новинами?
Може тому існує гарна традиція, щоб дарувати дарунки. Даруємо для того, щоб старі речі замінити новими.
Може тому виник цей новий роздум…

цей роздум присвячую о.Володимирові Ф.

Переглядів було:1198

1 відгук

  1. одс

    Коли б не було ночі, то справді людина б не була заохочена поступати у добрі, залишаючи менш добре! Напевно кожна людина, може і не свідомо, переживає наслідки.
    Гарне і влучне оповідання та заключення!

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.