Логіка нашого Бога – це йти до найгірших, до найбільш потребуючих, щоб в темряві засяяло світло
Христос рождається! Дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні ми читаємо уривок Євангелії від Матея (Мт.8:12-17), де згадується про сили темряви, які полонили Івана Христителя, щоб заглушити голос, що кликав відкинути гріх і покаятись. Але це не зупинило Божих планів щодо спасіння людини!
Замість цілковитої темряви, світло ще більше засяяло, бо це стало поштовхом до початку місії Христа.
Ісус вирушає в Гелилейський край, вибирає найбільше опущених людей, які не тільки фізичного бути на віддалі від духовного центру Єрусалиму, але ще й духовного вважались далекими від Бога, перебували в темряві.
Ось, така є логіка нашого Істинного Бога, який є Світлом від Світла, який йде до найгірших, до найбільш потребуючих. Прочитати все »
Що робити тоді, коли всі праві по-своєму?
Дорогі Браття і сестри у Христі, в Євангелії від Матея (Мт. 15, 21-28.) розповідається про чергову подорож Ісуса, під час якої вони були вимушені зробити зупинку, адже одна жінка просила про допомогу. Все було би набагато простішим, якби ця жінка не була би з поганського краю. Всі це розуміли, але була конкретна потреба: дочка жінки потребувала допомоги у звільнені від злого духа. Ісус міг це зробити, але були причини, щоб цього не робити. І в цій ситуації потрібно було прийняти рішення. Але як прийняти рішення, коли кожен має своє бачення на цю ситуацію і наполягає на своїй правоті?
Жінка права, бо переживала за свою дитину, хотіла добра для своєї дочки. Вона доклала всіх зусиль, щоби зустрітися із Ісусом.
Апостоли теж були праві, бо були вже втомлені подорожжю, мабуть не хотіли переносити ще втоми від крику жінки.
Ісус теж правий, бо має оправдання: ” Я – посланий лише до погиблих овець дому Ізраїля”
Як бути, коли кожен має свою правоту? Прочитати все »
у кожній складній ситуації має бути відповідне рішення
Прибігаю на станцію і лечу швидко до кас за квитком, а там неочікуваності мене вже є велика черга. Захеканий привертаю увагу всіх. Залишилось мало часу до відправки поїзда, а людей – багато. Мій благальний погляд не залишив поза увагою касирку, вона дала знати, що зрозуміла мій критичний стан, але кивнула головою на людей, мовляв: хай вони вирішують. Я миттєво попросив усіх пропустити, пояснюючи, що можу запізнитись на потяг. Люди спокійно між собою переглянулися, дехто висловився, що ми всі рівні і у всіх нас теж нагальні справи, тому мені треба краще організовуватись, врешті це не їхня вина в тому, що я запізнююсь… вони обговорювали, а час швидко злітав. Я стояв в очікуванні рішення моєї долі і долі тих, хто чекав на мене. Врешті одна жінка змилосердилися і повірила мені, пропустила. Жінка на касі теж миттєво і з радістю подала мені квиток і ще й побажала щасливої дороги.
Ледь встиг, двері за мною закрились і потяг рушив з місця… Ох, яка радість…. Сиджу, відхекуюсь і відходу від попереднього стресу … Прочитати все »
А де є то ті, що храм прибирають?
У неділю перед літургією у храмі приватно молились побожні люди. Їх кожного разу подивляти всі, бо саме вони творили молитовний дух перед Богослуженням, вже не згадуючи те, що вони ніколи не запізнювались.
Їх не один вважав достойним прикладом воцерковлених людей.
В один момент одна молільниця зауважила, на підлозі сміття і миттєво відреагувала, кажучи: «А де є то ті, що храм прибирають?» Прочитати все »
Дорогі браття і сестри у Христі, слухаючи притчу про “Виноградник і виноградарів” (Мт. 21, 33-42.), ми можемо жахнутись від того, якою може бути жорстокою людина, котра спочатку стає невдячною, заздрісною і пожадливою, а далі спокуса штовхає до ще більшого гріха – до вбивства.
Часто чуємо, як люди несподівано роблять страшні вчинки, адже спочатку видавали себе за добрих, а потім виявились жахливі злі вчинки.
Так було і так залишилось, що ми не знаємо, що є в помислах людини. Саме внутрішній світ людини,її думки і її почуття, впливає на її вчинки.
Нам потрібно часто звертати увагу на наш внутрішній світ і зауважувати: які є наші думки, які є наші почуття? Чим вони надхненні?
Якщо відчуваємо, що темрява наповняє нас, тоді слід чекати і вчинки темряви, а якщо є світлі думки і світлі почуття, тоді і вчинки світла стануть всім людям відомі.
Про що ТИ думаєш?
Наставник і послушник прогулювались по парку. Несподівано старець запитав: “Про що думаєш?” (більше…)
Дорогі Браття і сестри у Христі, Євангелії від Матея (Мт. 14, 14-22) ми читаємо розповідь про чудо помноження хлібів і риб. Без сумніву – це чудо викликає великий подив. Нагодувати стільки людей і ще й в такий спосіб?
Це свідчить про милосердя Боже, про Його любов до людини, і про Його всемогутність. Він може зробити це і очевидно!
Особливу увагу привертає запрошення Ісуса: “Дайте ви їм їсти!” Тепер ми розуміємо, що це було запрошення стати учасниками чуда. Але, коли апостоли почули це прохання, то мабуть обурились, бо покладались лише на свої сили, і могли зробити висновок: “їх не погодуємо і самі не поїмо!”
Як часто і ми керуємось подібними оправданнями і не дозволяємо Богові діяти в нашому житті?
Тому вони вирішили, що краще не ризикувати ніким і зробити так, як це вже звиклось робити: нехай кожен подбає сам за себе!
Як часто присутній такий стиль життя у нас? Може тому ми не маємо досвіду бути віруючою людиною, яка дозволяє діяти Богові діяти?
(більше…)