Дорогі браття і сестри у Христі, слухаючи притчу про “Виноградник і виноградарів” (Мт. 21, 33-42.), ми можемо жахнутись від того, якою може бути жорстокою людина, котра спочатку стає невдячною, заздрісною і пожадливою, а далі спокуса штовхає до ще більшого гріха – до вбивства.
Часто чуємо, як люди несподівано роблять страшні вчинки, адже спочатку видавали себе за добрих, а потім виявились жахливі злі вчинки.
Так було і так залишилось, що ми не знаємо, що є в помислах людини. Саме внутрішній світ людини,її думки і її почуття, впливає на її вчинки.
Нам потрібно часто звертати увагу на наш внутрішній світ і зауважувати: які є наші думки, які є наші почуття? Чим вони надхненні?
Якщо відчуваємо, що темрява наповняє нас, тоді слід чекати і вчинки темряви, а якщо є світлі думки і світлі почуття, тоді і вчинки світла стануть всім людям відомі.
Про що ТИ думаєш?
Наставник і послушник прогулювались по парку. Несподівано старець запитав: “Про що думаєш?” Читати далі У винограднику сталось щось страшне, але хіба вони не знали, що робили? А може не пригадували про основне?