Про успіх і успішних, і про метелика
В одному селі зустрілися двоє хлопців. Один був місцевий, а інший приїхав із міста у гості. Вони познайомились і розмовляли. Хлопчина із села уважно слухав цікаві розповіді про життя місті, про сучасність, про нові винаходи. В один момент розмови повз них пролетів метелик. Міський хлопчина вмить зірвався з місця помчав за тим метеликом. Місцевий побіг теж і здивований питає: «чому ти за ним побіг?» «щоб зловити!» відповідає той. «А навіщо його ловити?» ще більш здивовано продовжує. «Ну, як навіщо ? Щоб мати!» і на цих словах метелик нарешті був у руці.
Хлопчина був такий щасливий, що навіть не попрощавшись, вигукуючи побіг додому показати іншим! А здивований хлопчина повернувся додому дуже задуманим.
За вечерею мати, зауваживши дивну поведінку сина, запитала: «Що трапилось?» І син нерішуче розповів. Прочитати все »
Хто має змінитись?
В часі Богослуження, як правило, голоситься Боже слово. Це дуже важлива частина і до неї потрібно готуватись ретельно, щоб слухачі без перешкод змогли почути. Тому текст слід озвучити чітко, виразно і голосно. Окрім того слід усвідомити, що той, хто читає, стає знаряддям Божого діяння, стає людським голосом, що озвучує Боже слово, слово, що спонукає до зміни в житті і наповнює серце людини Божою присутністю.
Інколи текст є складним, бо зустрічаються слова, які рідко вживають у побуті.
Так, сталось і цього разу. У тексті були слова, що важко було вимовити, навіть після кількох спроб. Дивлячись на старання, але з малим успіхом, зʼявилась думка замінити слово на щось простіше. Прочитати все »
Логіка нашого Бога – це йти до найгірших, до найбільш потребуючих, щоб в темряві засяяло світло
Христос рождається! Дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні ми читаємо уривок Євангелії від Матея (Мт.8:12-17), де згадується про сили темряви, які полонили Івана Христителя, щоб заглушити голос, що кликав відкинути гріх і покаятись. Але це не зупинило Божих планів щодо спасіння людини!
Замість цілковитої темряви, світло ще більше засяяло, бо це стало поштовхом до початку місії Христа.
Ісус вирушає в Гелилейський край, вибирає найбільше опущених людей, які не тільки фізичного бути на віддалі від духовного центру Єрусалиму, але ще й духовного вважались далекими від Бога, перебували в темряві.
Ось, така є логіка нашого Істинного Бога, який є Світлом від Світла, який йде до найгірших, до найбільш потребуючих. Прочитати все »
Що робити тоді, коли всі праві по-своєму?
Дорогі Браття і сестри у Христі, в Євангелії від Матея (Мт. 15, 21-28.) розповідається про чергову подорож Ісуса, під час якої вони були вимушені зробити зупинку, адже одна жінка просила про допомогу. Все було би набагато простішим, якби ця жінка не була би з поганського краю. Всі це розуміли, але була конкретна потреба: дочка жінки потребувала допомоги у звільнені від злого духа. Ісус міг це зробити, але були причини, щоб цього не робити. І в цій ситуації потрібно було прийняти рішення. Але як прийняти рішення, коли кожен має своє бачення на цю ситуацію і наполягає на своїй правоті?
Жінка права, бо переживала за свою дитину, хотіла добра для своєї дочки. Вона доклала всіх зусиль, щоби зустрітися із Ісусом.
Апостоли теж були праві, бо були вже втомлені подорожжю, мабуть не хотіли переносити ще втоми від крику жінки.
Ісус теж правий, бо має оправдання: ” Я – посланий лише до погиблих овець дому Ізраїля”
Як бути, коли кожен має свою правоту? Прочитати все »
у кожній складній ситуації має бути відповідне рішення
Прибігаю на станцію і лечу швидко до кас за квитком, а там неочікуваності мене вже є велика черга. Захеканий привертаю увагу всіх. Залишилось мало часу до відправки поїзда, а людей – багато. Мій благальний погляд не залишив поза увагою касирку, вона дала знати, що зрозуміла мій критичний стан, але кивнула головою на людей, мовляв: хай вони вирішують. Я миттєво попросив усіх пропустити, пояснюючи, що можу запізнитись на потяг. Люди спокійно між собою переглянулися, дехто висловився, що ми всі рівні і у всіх нас теж нагальні справи, тому мені треба краще організовуватись, врешті це не їхня вина в тому, що я запізнююсь… вони обговорювали, а час швидко злітав. Я стояв в очікуванні рішення моєї долі і долі тих, хто чекав на мене. Врешті одна жінка змилосердилися і повірила мені, пропустила. Жінка на касі теж миттєво і з радістю подала мені квиток і ще й побажала щасливої дороги.
Ледь встиг, двері за мною закрились і потяг рушив з місця… Ох, яка радість…. Сиджу, відхекуюсь і відходу від попереднього стресу … Прочитати все »
А де є то ті, що храм прибирають?
У неділю перед літургією у храмі приватно молились побожні люди. Їх кожного разу подивляти всі, бо саме вони творили молитовний дух перед Богослуженням, вже не згадуючи те, що вони ніколи не запізнювались.
Їх не один вважав достойним прикладом воцерковлених людей.
В один момент одна молільниця зауважила, на підлозі сміття і миттєво відреагувала, кажучи: «А де є то ті, що храм прибирають?» Прочитати все »