Мама, яка “працює” мамою
Звичайно, при знайомстві люди, окрім свого імені, зазвичай розповідають і про те, чим займаються у житті, яку мають професію, чому присвячують свій час.
Так сталося і цього разу. Коли священик зустрівся з однією жінкою, він поцікавився: “Чим ви займаєтеся в житті?” Вона відповіла дуже просто: “Я мама”. Тоді він уточнив своє запитання: “А ким ви працюєте?” Жінка усміхнулася і ще раз повторила: ” Я мама. Якщо можна так сказати — я працюю мамою”. Щоб уникнути незручності, священик перевів розмову на іншу тему.
Кілька днів потому він побачив її на одній із вулиць міста разом із маленькою донечкою. Вони відразу кидалися у вічі в такому хаосі заклопотаного міста, тому що їхня взаємна радість, близькість і увага одна до одної були відчутними для всіх. Було мило спостерігати за ними, бо вони випромінювали такі теплі емоції, що навіть похмурий день ставав світлішим. Наче сонце проходило поруч. Прочитати все »
Коли багато порад — і немає виходу
Історія про жінку, яка шукала виходу, але ще більше губилася
Одна жінка-туристка прогулювалася вузькими вуличками старовинного міста. Кам’яні стіни, арки, маленькі площі — усе вказувало, що вона потрапила в інший час. Вона милувалася красою старих палаців, аж поки в якийсь момент раптом зрозуміла: вона загубилася.
Вказівників більше не було видно. Стрілка навігатора в телефоні хаотично показувала різні шляхи. Серце почало тривожно стискатися. Вона знала лише одне — їй потрібно знайти площу з великим фонтаном. Саме звідти вона могла повернутися до знайомих місць.
Побачивши першого перехожого, вона з надією звернулася по допомогу. На її щастя, це був місцевий мешканець. Він уважно вислухав і впевнено вказав напрямок рукою.
Вона пішла. Прочитати все »
Який образ Бога ми маємо у своєму серці?
До храму увійшов чоловік, щоб традиційно помолитись на початку дня, і став на коліна на своєму звичному місці перед іконою. Він заплющив очі, і хвиля великого натхнення підхопила його молитву. Здавалося, він відірвався від землі, розчинившись у духовних просторах.
У цей час до нього тихо підійшов інший чоловік, чиї очі шукали не ікон, а можливість матеріальної поживи. Це був злодій злодій.
Молільник відчув легкий дотик до своєї сумки, і його молитва перервалась, але він не розплющив свої очей. Прочитати все »
Не бавтеся в кіно, навіть, якщо вас знимкують
Чому хрест такий важливий для нас?
Бог нам дає надію у своєму милосерді, а ми?
Дорогі у Христі браття і сестри, у сьогоднішньому Євангелії від Матея (Мт. 18, 23-35) ми чуємо притчу Ісуса Христа про Царство Боже. Ісус нам пригадує, що у цьому світі все є Божим. У цьому Царстві є і ті, хто вважається боржником, і є ті, хто може простити борг та повернути вільне життя. Від самого початку життя ми беремо у Бога і від наших ближніх і часто немаємо можливості як відразу віддати. До прикладу: діти довгими роками тільки отримують від батьків: увагу, матеріальні блага та все, що потрібно для життя. Наш борг перед Богом теж росте.
У притчі: перше, що нас може вразити – це те, що чоловік заборгував своєму панові десять тисяч талантів. Це дуже велика сума! За підрахунками деяких дослідників, вона дорівнює приблизно 250 тисячам років праці. Це означає, що йому потрібно було кілька раз жити, щоб віддати цей борг. Потім ми дізнаємось про ще одного боржника, що завинив кілька динаріїв, а один динарій – це лише плата за один день роботи. Ось так розуміємо, що є великі борги і малі.
Перший чоловік увійшов так заборгував, що не зміг би повернути за ціле своє життя. Це дуже вражає. Як він міг так зробити, щоб наразити себе на таку небезпеку втратити свою свободу, а також свободу своєї сімʼї? Ми не знаємо про причини і про те, як він зумів за кілька років накопичити такий величезний борг, але знаємо, що прийшов час розплати і це стало великим стресом для нього. Прочитати все »