Коли людина вибрала гріх і з ним смерть, Бог посилає Свого Сина, щоб Він своєю смертю, погребенням поборов смерть через воскресіння. Тому Божий задум у Сині має продовження.
Читання уривку Євангелії від Марка 15, 43 – 16, 8. нам пригадує про погребення Ісуса Йосифом з Ариматеї і про жінок, які прийшли віддати честь тілу розп’ятого на хресті. …
Через смерть до погребення, від погребення до воскресіння!Детальніше »
Дорогі браття і сестри у Христі, сьогодні уривок Євангелії від Марка є говорить і про смуток, і про радість, Слухаючи про смерть і погребення ми ми засмучувались, а слова ангела: “Він воскрес! Його немає тут” викликають у нас радісні емоції.
Чомусь цього не сталось із мироносицями, вони легко наповнились смутком, але не прийняли відразу радості.
Це нагадує нам про те, що нам чомусь легше співчувати тим, хто у смутну і наповнитись такими емоціями, але залишається важким розділити радісні емоції і вийти із смутку,
Можливо через те, що ми маємо багато практики розділяти смуток, а мало практики поширювати радість?
Христос не хоче, щоб його учні залишались у смутку, бо смуток це ознака присутності гріха, а радість – це благодать.
Христос хоче, що ми проповідували не тільки Його розпʼятого, але також Воскреслого! …
Христос воскрес! Дорогі браття і сестри у Христі, ісповідники радості Христового Воскресіння, що стало не тільки подією життя Ісуса, але і основою нашої віри. Ми віримо не тільки у жертву Ісуса на хресті і погребення, але віримо, що Він вокрес, що живий.
Як каже апостол Павло : Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! 1 Коринтян 15:14.
Воскресіння є поясненням того, чому християни не мають страху ні перед ворогами, ні перед злою силою, бо любов все перемагає. Нема страху ні перед смертю – бо кожного з нас чекає воскресіння і життя вічне.
Яка би не була ганебна смерть, чи знищення – Христос все переміг! Де є Бог, там смуток перемінюється на радість!
Памʼятаймо, що Страсна пʼятницю тривала лише один день, а подія воскресіння має відгомін на ціле наше життя, на цілу вічність. Саме Воскесіння надає нового значення усім стражданням, які стають перехідним етапом в житті людини, що має завершитися вічною радістю! …
Приходимо вшановувати померлого чи живого? Неділя про Йосифа з Ариматеї та мироносицьДетальніше »
Він перший серед всього, що є і що було. У цьому є Його велич Творця, що дає початок усьому, а ми лише входимо в Його славу.
У події воскресіння Сина Божого маємо, ще один доказ цього першенства: Бог прокладає шлях усякому народженому на цій землі, щоб привести до неба.
Людські зусилля марні, щоб випередити Бога. Уся людська історія наповнена прикладом, як людство рветься немов в перед. Біжить кудись… Ми це благородно назвали «розвитком». Але в чому полягає цей розвиток? Перевершити Бога? Стати незалежними від Бога і мати різні гарантії забезпечення доброго життя?
Щоби людство не видумувало і чим би воно не запевняло в ідеальних винаходах, все рівно прийде момент і все це буде лише доказом недосконалості. …
Дорогі браття і сестри об’єднані у радості у Христового Воскресіння, події котра змінила людство, вплинула на віру людей і дозволила по-іншому подивитися на Бога.
У Євангелії від Марка ми читаємо про те, як відбулись похорони Спасителя, як мироносиці несли миро, щоб намастити тіло, як сповнювались журбою через неможливість відкотити камінь і виконати приписи почитання тіла померлого. Ангел їм сповістив – Ви шукаєте Христа розп’ятого? Його немає тут!
Це наштовхує нас до думки: де і якого ми шукаємо Христа?
Чи часом не там, де вже Його нема?
Ми можемо нести Йому багато чого цінного, але чи це вже буде Йому потрібне? …
Йти на зустріч мертвому чи хотіти зустріти живого?Детальніше »
