Досвід віри учня

rozdum buria

У темні часи, коли життя кидало мене, немов човен у бурхливому морі, я відчував, що ось-ось потону. Кожен день був боротьбою, а хвилі відчаю та безвиході здіймались над головою.
Я молився, благаючи про допомогу, і тоді пролунав Твій голос: “Не бійся”. Це слово мало стати моїм рятівним колом. Мені потрібно було тільки довіритись. Але, відчувши Твою підтримку, я піддався тому, що мене і погубило. Я подумав, що тепер можу все, і забажав, щоб Ти допоміг мені досягти те, що було вище моїх сил. Я хотів, щоб Ти здійснив моє бажання, хоч воно було егоїстичним і небезпечним. І Ти не відповів мені “ні”. Ти дозволив мені йти цим шляхом. Прочитати все »

Самонадійний виклик Спастителю – зроби те, що я тебе прошу!

Дорогі брати і сестри у Христі, у сьогоднішній історії з Євангелія від Матея (Мт 14, 22-34) ми пригадуємо розвиток подій після помноження хлібів і риб у пустинному місці. Тепер Ісус змушує учнів сісти в човен і вирушити на інший бік. Він не йде з ними відразу, залишається на самоті… Для Нього це було важливо — виконати те, задля чого прийшов у самітнє місце.
Учні, мабуть, під враженнями від великого чуда, насичені і втомлені, відпливають без Учителя. Відпливають у місце не тільки “пустинне”, але й небезпечне, бо не має тверді. Хоч вони були досвідченими рибалками, але море вночі, та ще й під час бурі, завжди приносить відчуття тривоги. Морська буря, ніч, страх… і раптом – Ісус, Який іде по воді і промовляє: «Будьте спокійні — це Я, не бійтеся!» Не боятися?
Прочитати все »

Дорогі браття і сестри у Христі, Євангелія  від Матея (Мт.  14, 22-34) не перестає  нас дивувати історіями про надзвичайні події.  Ми згадували про помноження хлібів і риб, про те, як Ісус наказав їм сісти у човен і переплисти на той бік. Переплисти без Нього!
Мимоволі вони мали би запитати і що далі, де зустрінемось, а як Ти будеш добиратись?
В захоплені стаємо немов засліплені
Мабуть, захоплені помноженням їжі вони просто навіть не подумали про це. Ось, що значить бути учасником чуда! Захоплення чудесним тебе немов гіпнозує і відриває від реальності.  Коли ми перебуває у стані захопленості, ми звертаємо увагу лише на чудесне, найкраще, ідеалізуємо.
В той же час ми стаємо немов засліплені до реальності, до якихось слабих сторін чи недосконалостей, до небезпек і трудностей. (більше…)

isus
Дорогі Браття і сестри у Христі, в Євангелії від Матея (Мт. 14, 22-34.) описується особлива пригода апостолів у морі. Слід пригадати, що апостоли були у великому захопленні від чуда помноження хліба і риби, але Учитель немов перериває цей піднесений стан, змушує сісти учнів у човен, щоб переплили самостійно на другий берег.
Буря, яка здійнялася у морі, мабуть остаточно їм пригадала про звичайне життя  наповнене різними труднощами. Серед тих всіх труднощів вони все ж таки побачили Ісуса, але назвали Його привидом. Адже їхній досвід життя, їхня фантазія могла дати тільки таку відповідь. Ісус був свідомий цього і тому заспокоює їх: “Будьте спокійні – це я, не бійтеся!”
Але я це бути спокійним і не боятись?
Як зберегти спокій і мир у серці посеред бурі?
Як не дозволити своїм фантазіям та вигадкам керувати життям?

Петро інстинктивно хоче перевірити і вибирає шлях особистого досвіду.
Це не було просто ходження по воді, це був шлях пізнання себе і своєї віри, це був шлях до пізнання правдивого розуміння Бога. (більше…)

Іспит віри та іспит “чи Ти тим, хто Ти є”?

Дорогі браття і сестри у Христі, продовжуючи читати Євангеліє від Матея, ми бачимо, як учні поступово пізнавали в Ісусі не тільки учителя, добродія, цілителя і не тільки Месію-Христа, вони відчували, що що перед ними є Хтось більший – Бог, який являвся у своєму Сині.
Сьогоднішня подія, коли апостоли побачили Христа, як того, хто може йти воді у часу бурі, хто може заспокоїти сили природи лише своєю присутністю, будучи під враженням від помноження хлібів, спонукала їх прийти до висновку: поклонитися і визнати Його воістину Сином Божим!
Можемо сказати, що Ісус пройшов такий своєрідний екзамен, особливо коли Петро озвучив:
– Господи, коли це ти, вели мені прийти по воді до тебе! Прочитати все »