Замало вказати вказати на гріх, потрібно ще й дати надію і допомогти вийти із цього гріха!

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, у сьогоднішній день свята Церква нас об’єднує у двох подіях: згадуючи історію про Закхея ( Лк. 19, 1-10.), ми розпочинаємо приготування до Великого посту і до Торжества Воскресіння, а згадуючи про подію Стрітення (Лк. 2, 22-40.), коли на 40-вий день після народження Ісуса принесли до храму, ми згадуємо про сповнення обітниці даної Симеонові і про нові пророцтва щодо спасіння людства. Прочитати все »

Loading

Христос рождається!
Дорогі Браття і сестри у Христі, коли ми чуємо у храмі історію з Євангелії від Луки про за чоловіка Закхея, що був багатим і був головою над митарями, це пригадує нам, що ми наближаємося до початку Великого посту, який настане через п’ять тижнів. Роздуми над зустріччю цього чоловіка з Ісусом є першим кроком у приготуванні до Великого посту, а відтак до Торжества Воскресіння.
Цього року ми звертаємо особливу увагу на дар розпізнання, який дуже важливий для духовного життя особливо тоді, коли ми стоїмо перед вибором і маємо зробити певні рішення.
Жити у дусі Синодальної Церкви – це жити у спільному розпізнанні Божої волі, щоб разом йти дорогою Спасіння.
Звертаючи увагу на чоловіка, який був багатим і був також при владі, можемо сказати, що згідно критеріїв сучасного світу, він мав бути щасливою людиною. Він мабуть багато років до цього йшов, зробив багато зусиль і, як потім дізнаємось, здобув це, кривдячи інших.
Але маючи все, йому щось таки бракувало, він щось таки шукав. Це мабуть було причиною того, чому він вийшов із своєї багатої оселі, приєднався до натовпу і виліз на дерево, бо хотів побачити Ісуса. Ці рішучі дії не були зроблені тільки, щоб задовільнити цікавість, бо Закхей потім радо прийняв Ісуса у своєму домі. Вражає по-сьогодні, як він виголосив своє рішення про відшкодування покривджених і про допомогу вбогим. Що це сталось із ним? Якийсь емоційний спалах чи правдиве покаяння? (більше…)

Loading

Бог хоче бути близько до людини! Чи дозволиш ти Йому приблизитись до тебе?

(більше…)

Той, хто пережив правдиву зустріч, той завжди буде пам’ятати її

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, вже третю неділю ми згадуємо про зустріч Христа із потребуючими людьми. Спочатку ми згадували про багатого юнака, потім про Сліпого, який сидів край дороги Єрихону, а тепер згадуємо про зустріч із митарем Закхеєм вже в самому місті.
Всі зустрічі наштовхують на думку, що спасіння цих людей залежало від зустрічі із Спасителем.
Кожна людина, яка приходила до Христа, мала свою особливу потребу у спасінні, але не кожен прийняв її. Минулого разу ми звертали увагу на слухання. Пригадуємо, що уважне слухання впливає на наше життя. І саме ми вибираємо кого будемо уважно слухати і відповідно вибираємо того, хто має вплинути на наше життя.
Також ми звертали увагу на те, як можна обманювати людину, яка з нами спілкується, через лукаве, тобто неправдиве слухання. Така лукавість не приносить користі нікому: ні тому, хто говорить, ні тому, хто слухає. Тому нам потрібно остерігатися у нашому повсякденному житті подібної лукавості, щоб це не позначилося на наших стосунках із Богом. Ті, котрі не вміють чути ближнього свого, як вони почують голос Божий? Якщо вони не є уважні до ближнього свого, тоді як вони можуть бути уважні до Бога?
Ми фізично можемо бути перед людиною, але внутрішньо можемо бути закритою перед нею і можемо, навіть, її виключити із свого життя.
Ось, живе людина з нами, спілкується з нами , зустрічається з нами, але насправді не є з нами, бо живе у своєму закритому світі. Водночас ми можемо зробити з нею щось подібне – можемо її виключити із нашого життя, не пустити її у наш світ, або ж ізолювати її від інших.
Звичайно, що на це ми маємо багато оправдуючих причин і навіть логічних пояснень, а інколи говоримо, що це  для добра всіх. Але це так є в дійсності? Прочитати все »

Неділя про зустріч Ісуса і Закхея, або про те, як Бог хоче спасти упалу людську природу

Loading

Дорогі браття і сесрти у Христі, коли чуємо Євангельский уривок (Луки 19, 1-10) про зустріч Ісуса із Закхеєм, то мабуть відразу приходить розуміння, що ми вже на порозі св.Великого посту. Ця неділя дає початок приготування до особливої пори благодаті, особливих роздумів і духовної праці задля нашого Спасіння. Бо що може бути прекраснішим за наше навернення? Пригадуємо слова про велику радість  на небі від того, як грішники каються: Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.(Лук 15.10)
Ми ще перебуваємо в атмосфері Різдва і, згадуючи велике таїнство Вополочення,  доходимо до розуміння, що Бог прийшов до людей не просто так, щоб побути з людиною і на тому все мало би скінчитись, тобто, як формальність, але Бог приходить, щоб спасти упалу людську природу, щоб повернути її до втраченої єдності.
Це спасіння є виявом Божої любові до свого створіння, яке було створено на образ і подобу Його. 
Прочитати все »

Зустріч двох лідерів

Дорогі браття і сестри у Христі, коли чуємо уривок із Євангелії про зустріч Ісуса і митаря Закхея, то відчуваємо приближення благодатного часу Великого посту, що розпочнеться відразу після 5 неділі. Тому маємо нагоду у наступних неділях належно приготуватися до особливого духовного часу в цьому році Сопричастя.
Можемо вже від тепер задуматися, яким буде цей піст для кожного з нас зокрема та для цілої нашої церковної спільноти?

Приготування душі до особливої зустрічі з Богом
Кожного посту свята Церква нас закликає, щоб ми об’єднались належному приготуванні до Великої Події. Це приготування звершується в нашій душі, адже взяти участь у Таїнстві присутності Бога можна лише душею відкритою. Закрита, засліплена, заглушена різними клопотами душа навіть не зауважить цей великий дар – відчути присутність Бога.
Зараз батьки інколи жаліються, що їхні діти навіть не зауважують їх, коли вони приходять додому, бо настільки перейняті і захоплені в комп’ютерних іграх, що навіть не звертають увагу, коли їм принесли їсти. Ось так і ми можемо захопитися і весь час перебувати в журбі і клопотах, забуваючи про присутність Бога.
Піст – це сказати Богові «я тут, Господи». У цьому році ми можемо сказати Богові це разом: “Ми тут, Господи”.
І для цього нам потрібно дещо прояснити. Найперше: хто буде нашим провідником, лідером? Прочитати все »