Дорогі браття і сестри у Христі, вже третю неділю ми згадуємо про зустріч Христа із потребуючими людьми. Спочатку ми згадували про багатого юнака, потім про Сліпого, який сидів край дороги Єрихону, а тепер згадуємо про зустріч із митарем Закхеєм вже в самому місті.
Всі зустрічі наштовхують на думку, що спасіння цих людей залежало від зустрічі із Спасителем.
Кожна людина, яка приходила до Христа, мала свою особливу потребу у спасінні, але не кожен прийняв її. Минулого разу ми звертали увагу на слухання. Пригадуємо, що уважне слухання впливає на наше життя. І саме ми вибираємо кого будемо уважно слухати і відповідно вибираємо того, хто має вплинути на наше життя.
Також ми звертали увагу на те, як можна обманювати людину, яка з нами спілкується, через лукаве, тобто неправдиве слухання. Така лукавість не приносить користі нікому: ні тому, хто говорить, ні тому, хто слухає. Тому нам потрібно остерігатися у нашому повсякденному житті подібної лукавості, щоб це не позначилося на наших стосунках із Богом. Ті, котрі не вміють чути ближнього свого, як вони почують голос Божий? Якщо вони не є уважні до ближнього свого, тоді як вони можуть бути уважні до Бога?
Ми фізично можемо бути перед людиною, але внутрішньо можемо бути закритою перед нею і можемо, навіть, її виключити із свого життя.
Ось, живе людина з нами, спілкується з нами , зустрічається з нами, але насправді не є з нами, бо живе у своєму закритому світі. Водночас ми можемо зробити з нею щось подібне – можемо її виключити із нашого життя, не пустити її у наш світ, або ж ізолювати її від інших.
Звичайно, що на це ми маємо багато оправдуючих причин і навіть логічних пояснень, а інколи говоримо, що це  для добра всіх. Але це так є в дійсності? Читати далі Той, хто пережив правдиву зустріч, той завжди буде пам’ятати її →

Дорогі браття і сесрти у Христі, коли чуємо Євангельский уривок (Луки 19, 1-10) про зустріч Ісуса із Закхеєм, то мабуть відразу приходить розуміння, що ми вже на порозі св.Великого посту. Ця неділя дає початок приготування до особливої пори благодаті, особливих роздумів і духовної праці задля нашого Спасіння. Бо що може бути прекраснішим за наше навернення? Пригадуємо слова про велику радість  на небі від того, як грішники каються: Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.(Лук 15.10)
Ми ще перебуваємо в атмосфері Різдва і, згадуючи велике таїнство Вополочення,  доходимо до розуміння, що Бог прийшов до людей не просто так, щоб побути з людиною і на тому все мало би скінчитись, тобто, як формальність, але Бог приходить, щоб спасти упалу людську природу, щоб повернути її до втраченої єдності.
Це спасіння є виявом Божої любові до свого створіння, яке було створено на образ і подобу Його. 
Читати далі Неділя про зустріч Ісуса і Закхея, або про те, як Бог хоче спасти упалу людську природу →