Архів позначки: Неділя про митаря і фарисея

Кожна молитва має відповідні наслідки, від чого це залежить?

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, історія з Євагелії від Луки (Лк.18, 10-14) про молитву фарисея і митаря запрошує нас поглянути на нашу молитву. Дійсно, а яка наша молитва?
Запрошую вас звернути увагу не так на слова, які ми промовляємо, а на спосіб, як ми це робимо. Адже, ми можемо повторювати завчені молитви із молитовника, можемо читати молитви записані святими людьми і можемо бути переконані, що ми все правильно молимося, але насправді все може бути дуже неправильно!
Вартує відразу пригадати, що Молитва християн – це спілкування з Богом, а для невіруючих людей це можуть бути якісь заклинання, від правильності повторення яких залежить здійснення бажаного. Ось, захотів щось і сказав “якийсь текст”, і тобі збулось.
Ісус не заперечував, щоб ми мали бажання, але запрошував нас до відкритості перед Богом з довірою. Читати далі Кожна молитва має відповідні наслідки, від чого це залежить?

Фарисей і митар у храмі, а якби їхні погляди зустрілись?

Дорогі браття і сестри у Христі, наступним кроком приготування до Великого посту буде звернення нашої уваги до святого місця, до храму, до місця нашої особливої зустрічі з Богом, зі Святим. У цьому нам допоможе розповідь описана у Євангелії від Луки (18, 10-14.) про двох людей, які зайшли до храму. У цій притчі ми можемо зауважити, що ці двоє прийшли у святе місце, своєю поведінкою показували, що перебували на молитві, тобто на зустрічі з Богом. І тут пригадуються слова Ісуса: “де двоє зібрані в моє ім’я, там я є серед них”. А чи дійсно Бог був між ними? Хоч обоє призивали ім’я Господнє, але чи вони творили спільноту, хоч обоє належало до вибраного народу?

Чи подібну ситуацію можемо побачити і в наших християнських храмах, святих місцях?
Немов приходимо до одного місця, але ставлення до нього може бути різним. Молимо одного Бога, але відносини з Ним можуть бути різні. Перебуваємо в один той самий час в одному ж місці, а інколи почуваємось між собою далекими і чужими. А найважливіше, що приходимо задля того, щоб повернутися до свого дому освяченими, але інколи складається враження, що не завжди це отримуємо. Читати далі Фарисей і митар у храмі, а якби їхні погляди зустрілись?

Молитва – це зустріч з Богом. І яка є твоя зустріч?

Loading

Дорогі браття і сестри, наступним кроком приготування до Великого Посту і Торжества Воскресіння є читання Євангелії від Луки 18. 10-14 про зустріч двох осіб із Богом в храмі. Молитва і поведінка в часі молитви Митаря і Фарисея можуть багато розказати нам про те, якою була ця зустріч.

Читати далі Молитва – це зустріч з Богом. І яка є твоя зустріч?

Молились двоє в одному храмі, а якому Богу?

Дорогі браття і сестри у Христі, ми продовжуємо готуватися до зустрічі з великим Постом, до особливої пори благодаті, коли ми разом будемо старатися більше пізнати Божу любов до людини. Молимось про це і йдемо до цього пізнання.
Ми всі молимось до одного ж того Бога?
Сьогодні свята Церква нам дає до роздумів особливу історію про двох чоловіків, які прийшли в храм молитися. Відразу бажаю звернути вашу увагу на те, що ці віруючі людини в одному місті зверталися немов би до одного і того ж Бога, але хочеться вияснити до якого саме Бога вони зверталися? Бо складається враження, що хоч звертали свою душу в одному напрямку, але наслідки стались різні. Факт, що ми не маємо певності, що вони зверталися до тої ж самої Особи. Правда є та, що кожен з нас має немов “своє” бачення Бога, свою уяву про Нього, від якої також залежить наше ставлення до Нього і в той же час від цього залежить також розуміння того як Бог ставиться до нас. Читати далі Молились двоє в одному храмі, а якому Богу?

Це правда, що ми можемо грішити супроти нашого ближнього на молитві, у святому місці?

Loading

Дорогі Браття і сестри у Христі, ми робимо другий крок приготування до Святого Великого посту – і цей крок є звернений до роздумів над нашою поведінкою на молитві, у храмі, над нашою поведінкою по відношенні до наших ближніх.
У цьому допоможе історія про двох людей, які ввійшли до храму. Вони творили молитву по різному, звертаючись до того ж самого Бога у тому ж самому святому місці., а результат був різним, хоча як один, так і другий молитву мовили щиро. Оди щиро гіршив, роблячи святу справу, а інший щиро каявся із зробених гріхів поза храмом.
Чи може святе не освятити? Читати далі Це правда, що ми можемо грішити супроти нашого ближнього на молитві, у святому місці?