Світло, що не згасає: мистецько-богословське прочитання ікони мучеництва святого Стефана
У храмах є твори, які не просто прикрашають простір — вони формують духовний досвід. Є ікони, що не потребують пояснень, бо промовляють самі. А є такі, які відкриваються лише тим, хто готовий зупинитися, вдивитися і дозволити їм говорити. Саме до таких належить ікона мучеництва святого Стефана, створена учнем Рафаеля — Джуліо Романо (Giulio Pippi de’ Jannuzzi), учень Рафаеля. Назва «Кеменування святого Стефана» Можлива дата створення:1521 року, виконана технікою: олія на дерев’яній дошці. розмір:288 × 403 см.
Це полотно — не просто зображення біблійної сцени першого мучеництва за віру. Це складна композиція, де мистецтво, богослов’я та людська психологія переплітаються в єдину драму світла і темряви. Ікона знаходиться у храмі св.Степана у м.Генуя.
Минають роки: 1.2.3….49
Минають роки
Їх вже багато минуло
Дорослішаю і старію(старішаю), прощаюсь із минулим вже етапом і зустрічаю наступний, для мене – це більш відповідальний період мого життя.
Все більше і більше відчуваю присутність Бога у своєму житті, яке врешті вже давно не моє… Він дає мені особливий дар – відчути те, що Він відчував, коли жив серед людей….
На днях одна людина так і сказала: я вас тепер розумію краще, ви мабуть відчуваєте те, що відчував Ісус, коли був з апостолами.
Так, для мене історії з Євангеліє часто стають реальністю у моєму житті.
Я пробую і часто вдається побачити Бога і у Ньому побачити себе. У Ньому моє відображення є іншим, ніж я собі уявляв, думаючи про свою недостойність і грішність. У Ньому, я завжди у сяйві та завжди у славі! Він ніколи не соромиться мене і приймає мене таким, яким я є.
Він не змушує мене бути іншим, Він просто огортає мене Своім поглядом і благословляє. Мені й не треба говорити і дорікати… Я сам бачу різницю між моєю темрявою і Його світлом… це й так зрозуміло
Це така велика сила Його благословення, що змушує мене шукати Його Очей, Його погляду любові. Тоді все інше стає не таким вже цікавим і захоплюючим.
Прочитати все »
Життя – це шлях!
Життя – це шлях!
Часто згадуємось як жити, які кроки зробити, як справитись із різними перешкодами і тд
Але … часто все повторюється і ти відчуваєш, що ти немов йдеш по колу. Роки то йдуть, цифри змінюються, але ти не йдеш «Вперед».
Ось тут вся відповідь!
А що є попереду?
Куди ти прямуєш?
Що є для тебе ціллю, метою, фінішом, завершенням, останньою твоєю точкою ?
Щоб йди вперед треба бачити лінію – шлях від А до Б.
Може не завжди вона буде рівною, але має бути точка твого призначення!
Ось, як будеш мати її, тоді і шлях твого життя буде вирівнюватися.
Щасливої дороги!
Із кожним роком життя стає все більш відчутна різниця між моїм і Божим.
Пристань та Ілюзія волі
Безцінний хрест Ісуса пригадує нам про безцінний дар у нашому житті
У світі, де все має ціну, а кожна річ оцінюється, ми часто забуваємо про те, що справді важливе. Ми звикаємо до того, що за будь-яку послугу, товар чи навіть почуття потрібно платити. Але Хрест Ісуса нагадує нам, що існує те, що неможливо оцінити, — і це жертовна любов.