Розпочались вибори єпископа Риму (2025)

conclave rozdum
Парохи-кардинали місцевої Церкви міста Риму, яку визнають як першою у вселенській, зібрались розпізнати Божу волю у тому, хто їх очолить.
Кожен з них, згідно їхнього покликання, стає відкритим бути знаряддям Святого Духа. Це велика відповідальність перед віруючими, до з якими вони звершують їхнє особливе служіння. Їхнє одне рішення, а наслідки будуть численними і на всю Церкву.
Тому вони обмежуються від світу і віддаляються від світового крику, щоб бути ближче один до одного і щоб разом почути Божий голос, і щоб разом розпізнати Божу волю у цьому етапі Історії Спасіння. Прочитати все »

Ми не всесильні! І що тоді?

А як проходить цей піст “Паломників в Надії” 2025 року?

ВСТУПНІ РОЗДУМИ:

Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Марка (Мр. 9, 17-31.) ми читаємо зворушливу розповідь про невтомного батька, який посвятив все своє життя сину, котрий мав німого духа. Цей син від самого дитинства тримав у стресі свого батька, але це не стало причиною для того, щоб батьківська любов згасла. Батько не зрікся такого проблемного сина. Він невтомно вірив у звільнення сина.
І ось чутка про Ісуса цілителя дійшла до нього і він зробив це паломництво в надії на зцілення свого сина. Але на жаль Ісуса не було, Він в той час був на молитві на Таворській горі. Проте були учні. Чоловік попросив учнів, але їм не вдалось перемогти зло.
Коли Ісус повернувся, то батько вибіг на Йому зустріч і впав на коліна, виливаючи свій біль. Врешті син був зцілений, а батько – щасливий. Але ця ситуація залишила багато запитань в апостолів: Чому ми не змогли … ? Прочитати все »

Хресна дорога із роздумами про надію: Христе, ти наша надія!

Хресна дорога із роздумами про надію

Хресна дорога – це не просто шлях страждань невинно засудженого до смерті на хресті, це шлях, який був пройдений Божим Сином добровільно, в цілковитій надії на Отця та з довірою до Нього.
Коли Ісус запрошує нас піти за Ним, то хоче, щоб ми у кожній ситуації нашого життя памʼятали про надію, яка не посоромить, надію, що є даром від Нього.
“Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.” (Євангеліє вiд Матея 11:28-29)
Зараз пройдемо цей шлях разом, роздумуючи про надію, яку дає нам Христос, про спокуси й небезпеки впасти у відчай, а також про те, як Господь нас запрошує за Його прикладом перенести труднощі життя.

1. Ісус приймає смертний вирок

Прослава: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.

Перед Понтієм Пилатом, перед царем Іродом, перед натовпом у час несправедливих звинувачень Ісус зберігає мир у своєму серці і приймає невідворотній вирок.

Роздуми
: Коли стаєш жертвою несправедливості, осуду й зради, тоді стаєш вразливим перед силами зла, які спокушають впасти в розпач, щоб потім у цій безвиході погубити твоє життя. Так сталося з Юдою: він скоїв поганий вчинок, і хоч потім розкаявся, його охопили думки про тих, хто його зрадив, покинув, використавши його у злому задумі. Грішник закрився в собі і з’їдав себе своїм же осудом, погубивши своє життя в безнадії.

Натомість приклад Христа, несправедливо засудженого, але при цьому спокійного й терпеливого показує, що можна витримати будь-який осуд і наклепи, навіть, зраду, якщо цілковито довіряєш Отцеві, який тебе ніколи не залишить, подасть тобі утіху й дасть сили усе перенести усякі напади зла. Любов Божа –  це велика життєдайна сила!

Молитва
: Господи Ісусе, Ти прийняв смертний засуд без нарікання й без злоби, з миром у серці й довірою до Отця. Допоможи й нам, коли ми стаємо жертвами несправедливості, осуду й зради, не падати в розпач, а довіритись Тобі й відчути Твою присутність. Амінь.
Ісусе, довіряю Тобі,
Ісусе, укріпи мене в надії.
читати далі 

У церкві має бути голос благання одного чи всіх, що обʼєднались довкола його болю?

Тема: “У церкві має бути голос благання одного чи всіх, що обʼєднались довкола його болю?”

*ВСТУПНІ РОЗДУМИ:*

Дорогі Браття і сестри у Христі, у Євангелії від Луки (Лк. 18, 35-43.)  ми читаємо уривок про незрячого чоловіка-жебрака, який невтомно благав про зцілення, а після чуда залишив усе і пішов за Ісусом. Цей жест довіри по-особливому вражає після згадки історії про багатого юнака, який не благав, не повірив Ісусові і не пішов за Ним, бо звірився на багатство.
Ці дві історії відразу запрошують нас до роздумів: “На що краще покладати свої надії: на багатство чи на віру, яка спасає?”
Прочитати все »

Шукаєш світла і тоді будеш жити надією, шукаєш темряви і тоді ясності не буде!

svitlo

Нехай світла стане більше, щоб темрява відступила. Коли відступить темрява, стане ясніше. Коли є темрява, тоді є напруга і страх, коли є ясність, тоді є спокій і простота.
Коли маєш щось приховати, тоді уникаєш світла і шукаєш темряви, але, коли хочеш, що це було відомо усім, тоді намагаєшся, щоб максимально було відкрито і доступно.

Одна історія
Горіла одна свічка і темрява була довкола. Прочитати все »

у кожній складній ситуації має бути відповідне рішення

Прибігаю на станцію і лечу швидко до кас за квитком, а там неочікуваності мене вже є велика черга. Захеканий привертаю увагу всіх. Залишилось мало часу до відправки поїзда, а людей – багато. Мій благальний погляд не залишив поза увагою касирку, вона дала знати, що зрозуміла мій критичний стан, але кивнула головою на людей, мовляв: хай вони вирішують. Я миттєво попросив усіх пропустити, пояснюючи, що можу запізнитись на потяг. Люди спокійно між собою переглянулися, дехто висловився, що ми всі рівні і у всіх нас теж нагальні справи, тому мені треба краще організовуватись, врешті це не їхня вина в тому, що я запізнююсь… вони обговорювали, а час швидко злітав. Я стояв в очікуванні рішення моєї долі і долі тих, хто чекав на мене. Врешті одна жінка змилосердилися і повірила мені, пропустила. Жінка на касі теж миттєво і з радістю подала мені квиток і ще й побажала щасливої дороги.
Ледь встиг, двері за мною закрились і потяг рушив з місця… Ох, яка радість…. Сиджу, відхекуюсь і відходу від попереднього стресу … Прочитати все »