Архів категорії: Духовні роздуми

духовні роздуми

Особиста зустріч з Христом

Loading

Тема: Особиста зустріч з Христом .”

*ВСТУПНІ РОЗДУМИ:*

Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Івана (Йо. 4, 5-42.) ми читаємо про зустріч Ісуса із жінкою, яка прийшла до криниці Якова, що була біля одного самарійського міста Сихар. 

У Євангелії ми часто читаємо про те, як за Ісусом йшло багато людей і Він проповідував їм, Він вмів промовити як до великих, так  і до малих груп. 

Також в Євангелії є історії, коли Ісус показує особливу цінність особистих зустрічей. 

У кожній такій зустрічі відчувається, що Ісус хоче мати особистий контакт із людиною і хоче мати глибокі зв’язки, від серця до серця. Ось так хоче показати свою любов, хоче, щоб людина відчула себе любленою і не сумнівалась у близькості Бога. Читати далі Особиста зустріч з Христом

Прийшла епоха інтелекту та іншого штучного? Прийшов кінець людського?

Loading


В епоху штучного інтелекту, штучного мистецтва, штучного харчування, штучного все стає більше, а природного в житті людей все менше.
Природне, натуральне – від Бога, а штучне – від людини. Різниця є в тому, що Бог все створив з любові, в любові і для любові, а штучне є з причини користолюбства , вигоди і користі, і часто зводиться до того, щоб мати ідеальний результат, прибуток.

Бог, створивши природний світ, прославився у ньому, а людина у штучності зазнає сорому і неминущої небезпеки, загрози своєму існуванню.

Без сумніву, штучність не припускає можливості помилок, тому прагне до непомильності, а природність – це процес, в якому є все, в якому немає досконалості, але лише довершеність.
Коли штучність заполонить світ, буде все ідеально і непомильно, тоді зникнуть такі слова: вибач, прости, я виправлюсь, каюсь…. помилок не буде… адже в штучному непомильному і абсолютному світі є лише одна помилка – це він сам, у своїй ідеальній штучності!
Читати далі Прийшла епоха інтелекту та іншого штучного? Прийшов кінець людського?

Чи ти є благовісником?

Loading

Ми деколи жахаємось від цього світу, від того, що стільки є всього поганого… а дехто так і зітхає: і що тут є доброго?
Але …
А скільки християн наповнюють цей світ? А скільки з них користуються соціальними мережами, сучасними засобами спілкування?
І скільки з них є благовісниками?
Скільки з нас поширюють «Добру новину»?

Читати далі Чи ти є благовісником?

non dimentichiamo cosa significa essere cristiani, cioè persone che danno la vita per gli altri, non che la tolgono.

Loading

Testimonianza di p. Vitaliy TARASENKO per la Via Crucis a Genova
Sono un sacerdote ucraino, fino a due anni fa mi presentavo come un semplice cappellano della comunità ucraina, un pastore delle persone che hanno fatto la scelta di trasferirsi in Liguria perché hanno voluto migliorare la vita delle proprie famiglie in Ucraina. Ho cominciato la missione invitando i connazionali a vivere non solo per guadagnare soldi ma per guadagnare anche il Regno di Dio.
Stando con queste persone ho capito che tanti di loro hanno scelto di sacrificare la propria vita per salvare la propria famiglia dalla crisi economica, hanno sacrificato la loro vita per le persone care che avevano sogni per il futuro del paese che in Italia
chiamavano il “granaio d’Europa”. Passavano gli anni e stava crescendo la loro fede in Dio e nel futuro dell’Ucraina. Ma in una notte buia del febbraio di 2022 per la scelta assurda dell’aggressore è cambiato tutto.
Ora questo paese di pace è diventato un paese in guerra, ora queste persone di pace sono chiamate come “il popolo martoriato”, ora io sono diventato come cappellano militare, ora la terra “il granaio di Europa” è seminata con i proiettili e i missili, questa terra è
bagnata di sangue e di lacrime!
Ora la mia patria che aveva i campi fertili e le città vivaci è diventata come un gran cimitero!
Non è assurdo? Читати далі non dimentichiamo cosa significa essere cristiani, cioè persone che danno la vita per gli altri, non che la tolgono.

Що ми маємо сказати і як маємо діяти, коли хтось відкриває свій біль?

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, наша подорож із Христом до Єрусалиму, до місця страждань завершується. Сьогодні в Євангелії від Марка (Мр. 10, 32-45) ми читаємо про третє провіщення страждань: “Оце йдемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам, і насміхатимуться з нього, й уб’ють, і по трьох днях він воскресне.” Учитель відчував стан апостолів, які страхались, бо вже відчували про те, що має щось статись.

Ісус йшов попереду і складається враження, що Він хоче підтримати друзів у їхніх переживаннях, відкриває їм свої внутрішні переживання, свій трепет про завершальний етап земського життя. Читати далі Що ми маємо сказати і як маємо діяти, коли хтось відкриває свій біль?