“Де би ти не пішов, я піду за тобою” – це початок великої Історії, яка може бути нескінченною
Дорогі в Христі, сьогодні чуємо зворушуючу історію подорожі Ісуса до Герасинського краю ( Мт. 8, 28 – 9, 1.), яку можемо по-різному
охарактеризувати. Це може бути історія успіху! Адже Ісус зцілив двох, які були опановані злим духом, звільнив ті околиці від впливу зла, хоч ті люди вже із цим зжились. А може бути історія неуспіху! Через те, що Ісус був такий принижений тими людьми, які вийшли і прогнали його геть, сказали: “Йди з нашої території”.
Аля ця коротка історія є насправді лише частиною іншої історії, це є радше продовження більшої історії. Історії, яка почалася із одного книжника, який прийшов до Ісуса і, дивлячись, як Ісус зціляє, як слава розноситься, дивлячись, як люди тягнуться до Ісуса. Прочитати все »
Сотник – це паломник надії і не тільки … а ми?
Дорогі браття і сестри у Христі, історія про сотника, яка описана в Євангелії він Матея (Мт. 8, 5-13) у цьому ювілейному році паломників надії нам відкривається по-іншому. Поведінка сотник перед Спасителем не може залишитись поза нашою увагою. Він – військовий начальник, має багато людей під своїм командуванням, йому виявляють цілковитий послух, але перед Ісусом, простим євреєм, сотник показує не вищість і навіть не приниження, а стан, який ми можемо окреслити словами: довіра, повага і надія.
Коли сотник прийшов, він не говорить наказово «зціли», чи щось подібного. Він не виголошує довгу молитву із різноманітними поясненнями. Він ділиться із своїм болем, він просто ділиться із ситуацією свого життя: «Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко».
Прочитати все »
Як ми хочемо прожити життя в клопотах чи в довірі та пізнанні Божої любові?
Тема: Як ми хочемо прожити життя в клопотах чи в довірі та пізнанні Божої любові?
ВСТУПНІ РОЗДУМИ:
Дорогі браття і сестри у Христі, у Євангелії від Матея (Мт. 6. 22-33.) ми читаємо уривок із Нагірної проповіді Ісуса. Правдоподібно ці перші слова Євангелії (Благої вісті) Учитель з Назарету голосив в інших містах та селах тоді, коли їх відвідував із учнями. Тепер ми чуємо ці слова у нашому храмі, у нашій спільноті.
Люди приходили до Христа і слухали ці слова, це було справжнє слово надії. Хтось знаходив відповіді на свої запитання, а для когось – це був поштовх поставити свої нові запитання. Відчувається, що Наука Христа була дуже простою і на прикладах взятих із сотвореного світу, звичайного життя.
Це не були чергові правила, закони, заповіді: що робити, щоб привернути доброту Бога! А це були радше дороговкази як жити з Богом і як жити між собою, щоб було видно між нами Царство Боже, щоб ми дійсно відчувати себе Божим народом, а не поганами. Прочитати все »
Ісус кличе, але рішення приймаємо ми і цього для Нього достатньо
Дорогі браття і сестри у Христі, у другу неділя після Торжества Зіслання Святого Духа і відразу після неділі “Всіх святих” Свята Церква запрошує нас до роздумів про перші покликання учнів Ісуса, як це описано у Євангелії від Матея (Мт. 4, 18-23). Немов хоче нам пригадати, що кожна справа має початок і подорож до Небесного Царства має запрошення.
Спаситель розпочинає місію.
Він вирішує не сидіти на місці і чекати, щоб хтось до нього прийшов, а Сам йде до людей, щоб зустріти їх і дарувати їм надію.
Його мандрівка нагадує паломництво. Щоправда дехто з Богословів зауважує, що такі його подорожі завжди завершувались відвідуванням храму в Єрусалимі. Особливо це показано в Євангелії він Івана.
У це паломництво він вирішує здійснити не в одинокості. Кличе інших, щоб ішли з ним.
Це означало, що його місія не повинна бути приватною і закритою. А навпаки, у ній має бути залучено багато учасників. Для Ісуса було принциповим обʼєднувати людей. Він немов хотів показати на власному прикладі, що можливо жити разом в любові, можливо разом подорожувати на цій землі, щоб потім завершити свою мандрівку разом у вічності. Прочитати все »
А ви знаєте обіцянку Ісуса для тих, хто захоче піти за Ним?
Дорогі браття і сестри у Христі, у сьогоднішньому уривку Євангелії від Матея 19, 27-30, ми чуємо обіцянку Христа як відповідь на запитання апостолів: “Що ми будемо мати за те, що пішли за тобою?”. Ці слова можемо сміливо назвати словами надії.
У кожній правдивій надії є обіцянка. Ця обіцянка показує, що буде потім, які будуть наслідки. Таким чином надіючись ми прямуємо до сповнення обіцянки. Ісус згадує про новий світ, про Його царювання, Він скеровує наш погляд далі за це земське життя.
Дехто з людей прийшов до Бога, щоб вирішити проблеми земського життя, ми хотіли покращити своє становище, хотіли душевного спокою та інше, все це стосувалось теперішнього життя.
“і що тепер?” Прочитати все »
Проповідь для когось і про щось, і проповідь не для когось і не про щось
Заплутана, неясна історія
Одного разу немов випадково один якийсь хлопець зустрів одну якусь дівчину. Ну, якимось чином це все ось так почалось — хтось щось сказав, хтось щось почув, і ніби випадково між ним і нею зав’язалося щось таке, що нікому не було зрозуміло. Мало хто в таке вірив, але це сталось! Сталось щось таке, що не мало навіть того розуміння, не мало тих якихось навіть натяків на таке щось подібне, але з часом стало чимось таким більшим, ніж просто щось і з кимось. Та все ж найбільше, що вразило це те, що з того всього, що вже колись комусь було відомо, ніяк не сходилось хоч якимось чином, бо чогось такого, що в якісь мірі було би чимось схожим. Прочитати все »