Церква – це місце служіння Богу, чи бюро послуг?
Розділ: Цікаві історії. Написав о.Віталій ~ 1 Лютого, 2008.
Видрукувати цей допис
Жінка підійшла до священика і попросила:
«Отче, незабаром моя дочка має одружуватися. Готуємося до цього святкового дня дуже ретельно, буде багато гостей. Отож, хотіла би попросити вас, щоб ви відслужили церемонію якнайкраще! Ми вам будемо дуже вдячні»
Молодий священик здивовано подивися на неї і відповів: «Усе,
що роблю, роблю для Бога. А для Бога треба робити тільки як найкраще! Тому всі Богослужіння служаться якнайкраще.»
Жінка не розуміла, бо щойно вернулась із зали ЗАГСу, де замовила урочисту церемонію і заплатила багато грошей. Коли вона почала щось бубоніти, нарікаючи на відповідь священнослужителя, мовляв: «….у церкві, як і всюди, слід платити за краще відношення…», священик не стримався та з іронією сказав: «Ага, раз так, то будьте спокійні, у кожному разі головним є Бог, а я є тільки служитель. Можете звернутись безпосередньо до «Головного» і поскаржитись на мене. Ось там, біля ікони».
Деколи ми дійсно забуваємось, що церква – це місце служіння Богу, а не бюро послуг.
|
|
1 Лютого, 2008 at 4:15 pm
Для людей, які живуть матеріальним життям, для них церква є місцем послуг. Коли потрібно посвятити квартиру,дитину похрестити,отримати шлюб чи похоронити померлого. Для людей, які живуть життям духовним, церква є для них місцем зустрічі з Богом,служіння Йому. Адже Господь дав нам Церкву, яку він сам заснував, і дав нам для нашого спасіння. Амінь.
1 Лютого, 2008 at 10:45 pm
Дякую Володі за прекрасний відгук.
Хочу зауважити, що і церковні обряди: вінчання, хрещення, посвячення квартири чи похорон померлого теж, Господь дав нам для нашого спасіння. Не варто не скористатися з цього, але робити це треба з благодаренням за милість Божу, щоб нам все пішло на користь.
4 Лютого, 2008 at 11:28 am
Чомусь я вважаю що окрім вини людей є ще вина священників іноді вони своє призначення сприймають як роботу – монотонну роботу, до якої вони вже призвичаїлись, і найвагоміші події з життя інших сприймаються, як щось буденне, а людина бачить того робота, який не витримує порівняння навіть з продавцем магазину. Тому, що в продавця є принаймні стимулювання, та й його начальство значно ближче. Направивши жінку до ікони він не пояснив їй її помилки, а продемонстрував свою безкарність. На мою думку, таким чином збита з пантелику жіночка повинна просто піти до іншого священника, а такі дії священників є іще одним чинником, що сприяє розвитку різноманітних сект.
18 Квітня, 2008 at 2:22 pm
Справа у тому,що більшість людей не знає правд віри,і для них це є лиш святкова церемонія-для відео,або лиш тому,що так роблять усі.Потрібно євангелізувати і катехизувати населення.В який спосіб?Для того є ієрархія в церкві, місіонарі.А святість священників?Їх є багато (заробітчан) але святих-мало.Тому в основному наші шлюби мають поки-що форму,а зміст від багатьох прихований.
15 Квітня, 2009 at 11:50 am
наші священники стають матеріалістами,бо як поважна людина жениться або помирає,то вже так стараються виспівувати,а коли нема зиску,то по простенькому,щоб відбути. молоді священники, після семінарії,правда ще стараються, бо грошима незведенні….
16 Квітня, 2009 at 9:44 am
Моліться за нас, недостойних величі служіння на Його славу. Його переслідували і нас переслідують… особливо спокуси і напади злих сил. Священики потребують також вашої заступницької молитви.
Тому прошу вашої молитви і я… мабуть і ті духовні пастирі, які читають ці сторінки… 🙂
21 Квітня, 2009 at 8:38 pm
відповідь на відгук Ігоря:
Не можна судити всіх від одне, бо ми всі люди, але кожен має своє призначення в цьому грішному світі, і бачить це по своєму!
19 Жовтня, 2009 at 12:53 pm
О.Віталій пише:”Моліться за нас, недостойних величі служіння на Його славу.”
Ви наспарвді вважаєте себе “недостойним величі служіння на Його славу”? Але чому?
4 Квітня, 2010 at 11:01 pm
ХРИСТОС ВОСКРЕС! подумаймо чи досить часто ми молимось за священників? колись я була обурена тим, як не уважно молиться один отець, але пригадала, що теж часто не уважно молюсь. але ж він СВЯЩЕННИК – І ЩО – всі ми покликані служити Богові і ближнім. На тернопільщині у кількох церквах в містечку висіли прейскуранти: щлюб -100 грн, хрестини-50 і тд.-жах.але ж і миряни, даючи гроші думають, що платять священику, а не жертвують на розвиток церкви цілком добровільно. на щасття, мені зустрічалось дуже добрих священників, вірних свому покликанню і служінню.
один отець казав, що коли щодня стоїш перед обличчям живого Бога – дуже люто нападають спокуси, адже не потрібно спокушати людину, котра вже у полоні гріха, а за ту душу, що хоче жити праведно, зло веде страшну боротьбу.
ще про покликання. один священник мріє, аби син йшов навчатись у семінарю, а хлопець мріє стати… автослюсарем. уявляєте, шо буде, якщо мрія батька здійсниться?