Хай Бог тебе благословить

Вірити – це не зупинитися в розчаруванні

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Серпень 12, 2012. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття і сестри, історія про батька, котрий турбується за свого сина, знайома і рідна кожному батьку і матері. Коли дитина хвора, тоді батьки розділяють її хрест і борються разом за покращення. День за днем шукають можливості, людей, середників. Не раз дивуєшся: де у них стільки віри?
У справжніх батьків ніколи не згасає вогонь надії, бо втратити надію – означає втратити сенс продовжувати боротися за життя. Тому – не зупинятися!
Ось такою має бути віра і у відношенні до спасіння нашої душі. Не можемо зупинятися перед перешкодами, маємо йти до повного щастя.
Батько – приклад віри.
Природною є поведінка батька, що невдовольнився безпорадністю учнів, а далі продовжував шукати покращення. Це і є ознака доброї віри – продовжувати, не зупинятися на труднощах, на окремих людях.
Люди завжди обмежені у своїх можливостях. Всемогутніх людей немає і апостоли це зрозуміли із часом. Кілька невдач, кілька криз – дали зрозуміти, що всякий добрий досконалий дар є від Бога.
Це нам, християнам, слід пам’ятати завжди, особливо у хвилинах наших піднесень через успіхи. Остерігаймось самозахопленістю, адже гордим Бог противиться. Коли Господь забере свою благословляючу руку, тоді і ми будемо засоромлені невдачою. Щось подібного сталось із апостолами.
Чому ми не могли його вигнати? – запитались його на самоті.
Господь три роки приготовляв апостолів на проповідь Божого Царства. Три роки відкривав їм зміст Св.Євагелія – життя в любові із Богом та з ближніми. Казав, що чуда будуть вас супроводжувати, але не казав, що чуда будуть основними. Тому захоплюватися ними не варто, але слід зрозуміти, що вони даються від Бога. Нам потрібно лише бути відкритими, щоб ласка Господня зійшла.
Хоч учні засоромились і якісь мірі провинились перед Учителем, але мабуть було дуже потішливим, що після докору вони не закрились в собі, а навпаки підійшли до Христа, щоб виправитися. Це також ознаки доброї віри, яка через труднощі, немов через вогонь очищується.
Закритися у своїх невдачах – це цілковито знищити віру, адже позбавляється можливості покаяння, тобто зміни!
Учитель дає добру пораду: Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом.
Ці дві прості поради можуть не тільки скріпити нашу віру, захистити її від знищення, але ще й допомогти іншим, хто має духовні трудності.
Часто буваємо знесилені через те, що хтось із наших рідних, знайомих має духовні трудності, а ми пробуємо одне і друге, нічого не виходить. Зневірюємось, падаємо духом та ще й іншим знищуємо віру через свій недобрий приклад.
Маловіри!!! – Так би сказав Христос.
Хіба не потрібно покластися на Бога? Хіба не краще постити і молитися, коли бачиш, що слова, поучення та інше не допомагають?

Переглядів було:783

Ключові слова до цього допису: ,

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.