Хай Бог тебе благословить

А де ж інші? Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Грудень 23, 2012. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Дорогі браття і сестри у Христі,  у сьогоднішньому уривку Єванлелії (Лук. 17,12-19) ми бачимо ненормальну ситуацію, але, на жаль таку, яка часто трапляється між людьми: невдячність.
Не потрібно шукати віддяки. Адже сам Спаситель вчить нас робити добрі діла, не шукаючи ні слави, ні користі. Він сам Він так робив. Але зі сторони тим, хто отримує цю доброту Він нагадує, щоб пам’ятали за вдячність.
Не шукати вдячності – щоб були вільними у творені добрих діл, щоб не залежали від поведінки якоїсь людини і щоб, не дай Боже, доброта зупинилась по вині одного невдячного.
Бути вдячними – це потрібно для нас, щоб не забули за ласку, яку отримали від інших. Хто дякує, той зрікається особистої слави і визнає важливість іншого. Невдячний показує лише гордовитість (через переконання, що йому так належиться і через байдужість), закритість (через зраненість у минулому…) У кожному випадку невдячність залишає за собою незавершений діалог. Така незакінчена розмова доброти залишає за собою знаки запитання … чому так? що сталось? що було не так?
Ось, тому бути вдячним – це дати завершення початому, це продовжити надію і залишити заохочення на наступний добрий вчинок.
Подяка може бути тимчасова, а є і постійна.
Все залежить від того, яке було добре діло і як воно відбилось на житті. Дехто вимагає постійної подяки, визнання прихильності і т.д. Чи це добре?
За дар життя ми маємо бути вдячні нашим батькам ціле життя. Деколи дрібниця залишає відбиток на ціле життя і почуття вдячності триває ціле життя. Тому вдячність – це відгомін доброти і свідчення дії цієї доброти у твоєму житті. Хто не вдячний, той заперечує цю ді, той вказує, що все було намарно.
Вдячність – це не лише слово “Дякую”, це підтвердження важливості доброго діла і оцінення його.
Але в кожному випадку подяка не може бути силована чи очікувана, це завжди вільний вчинок зі сторони іншого.
 Спогад про подяку від святих і праведних батьків
Ця неділя переплітається із святом Непорочного зачаття Пречитої Діви Марії св.Анною. Згадуємо історію цих двох старців, Йоакима і Анни, які у своїй бездітності зазнали багато труднощів і зневаги серед людей, але не були вони забуті Богом і Бог їх вознагородив за їхнє благочесне життя. Звернімо увагу на той факт, що Марія була прийнята ними з великою радістю, але вже малому віці була повернена Богові у знак вдячності за вислухані їхні молитви, ось торжество введення Пречистої Діви Марії до храму нам нагадує про це.
Наслідуючи їхній приклад, ми також можемо виявити вдячність Богові. Це можемо зробити у різний спосіб: словом – через подячні молитви і восхвалення, через наші діла доброти на славу Богу і безпосередньо Йому через те, що Йому належить: служіння в храмі, святому місці. Будьмо вдячні Богові і людям!

також пригадаймо наші подячні моління, діла для Бога після кожної вислуханої молитви. Скільки їх було? може тому деякі прохання “не доходять до Бога”, бо за інші ще не була завершена розмова просто вдячністю?

Один чоловік мав великий успіх у суспільстві і його запитали у чому справа. Він сказав, що раніше дуже бідував, а потім звернувся до Бог і Бог сповнив якусь маленьку справу. Від того часу тільки дякує Богу і зауважив, що Бог помножує то маленьке і все виходить дуже добре.
Пригадуєте ? – “Будеш вірний в малому і буде дано тобі більше”

Переглядів було:1980

Ключові слова до цього допису:

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.