Бог тебе чекає! Де?
Жінка захоплена прийшла з храму і оповіла, що була зворушена словами проповідника, який відкрив їй досі не знане. Священик роз’яснив, що Ісус прийшов на землю, щоб нас наблизити до Бога, щоб кожен відчув присутність Бога повсюди і особливо у своєму серці. Тобто Бога можемо зустріти не тільки в храмі, чи в іншому святому місці, а ще й у своєму серці. Адже ми можемо стати храмом Духа Святого.
Кажучи правду, блискучі очі і красномовні слова справили враження на сім’ю, але щось ніхто до кінця так і не зрозумів головної думки. Жінка це запримітила і махнула байдуже рукою: хіба їм поясниш, до церкви ж так часто не ходять …
Всі стали до столу на молитву, як це за звичаєм робили на недільний обід.
Пролунали перші слова молитви. Жінка підвела свої молитовні очі вгору і тут же відчула, як маленька дитина посмикала її за руку. Мама із незадоволенням, бо перервалась молитва, опустила свої очі і глянула на дитя, немов “що там сталось?” Прочитати все »
Тоді, коли нас роблять боржниками і ми цьому віримо
Чоловік сидів із простягнутою рукою. Сонячне проміння лагідно спадало на його обличчя і він із зажмуреними очима насолоджувався тим, як сонце ласкало його. Було ясно, що йому було приємно. У певній мірі не було ясно кому він простягнув руку. Сонцю чи людям? Адже він практично не реагував на людей, їх не бачив. Відчувалось, що був у тісному контакті із сонцем. Воно було щедрим і давало у повноті. А жебрак наповнювався цим теплом.
Поруч проходили люди. Поспіх, опущені очі, руки в кишенях. Зажурені і заклопотані, задумані і закриті у своїх переживаннях. Один із них випадково наштовхнувся на “щасливого жебрака” і перервав його прийом сонячних ван. Прочитати все »
А він потребував уваги …
Дорослі розмовляли по-дорослому: дорослі емоції, дорослі слова, справи про те, що для дитини було ще закрито.
Хлопчина бавився сам і час до часу привертав увагу своїми досягненнями у грі. Йому хотілось простої уваги, щоб хтось побачив його радість, зауважив його старання і оцінив його результат.
Дорослі далі розмовляли і в делікатний спосіб давали по-дорослому, як справжні виховані люди, натяки, що перебивати старших не можна. Строгий тон і різкі слова давали ефект на кілька хвилин. А далі хлопчина знову вдавався до того, що дорослі назвали: нечемність. Прочитати все »
А все почалось із …
В один прекрасний сонячний день чоловік прогулювався по вулиці незнайомого міста. На цій же вулиці лежав при дорозі пес, що дрімав і насолоджувався теплим подувом вітру.
Зачарований красою будівель подорожній необережно штовхнув ногою якийсь предмет і зробив невеликий шум. Цього було достатньо, щоб чудесний дрімливий стан старого собаки перервався і той насторожено глянув в сторону чорної тіні. Прочитати все »
Що таке рай? Говорити про те, що знаємо – чи про те, що пізнали особисто?
Дівчинка сиділа на руках у матері і обоє переглядали Біблію із ілюстраціями для дітей. Цікаві історії лагідним голосом матері просто зачаровували маленьку ученицю духовного життя. Хоч мама не була за професією катехитка, але віру в Бога зуміла передати ще з перших днів життя. “Бог є всюди, і Він дуже хоче бути в серці людини. Тільки ми можемо дати Йому дозвіл, щоб Він замешкав у нашому серці” – так повчала мама. Одного дня, коли доцю запитали: “Де є Бозя?”, вона показала пальчиком спочатку на ікону, а потім на своє серденько.
З часом цікавість до малюнків зменшувалась, але виникали особливі запитання, які потребували чіткої відповіді.
Ось так, одного дня заговорили про рай, про небесне щастя. Прочитати все »
Скайпом користуємось, а іконами – ні?
Провідати бабусю до далекого села навідався молодий юнак. Такі зустрічі не відбувались часто. Молодий студент мусів вчитися, адже на заробітках зароблені важко гроші батьків не мали були витрачені надаремно. Цього разу у юнака було особливе завдання він мав організувати зустріч батьків із бабусею, з якою не бачились вже довгі роки.
“Сьогодні ви зустрінетесь із батьками” – сказав хлопчина радісно ще з порога. Літня жінка аж словам не змогла повірити і заплакала, бо накінець станеться те, що давно очікувала. Вона несміливо погляну за плечі юнака, немов виглядаючи когось, хто мав би зараз прийти. Але нікого не було. Прочитати все »