Хай Бог тебе благословить

Багато людей приходять у храм і роблять одне і теж: моляться. Це дійсно так є?

Розділ: Проповіді. Написав о.Віталій ~ Лютий 13, 2011. Видрукувати цей допис Видрукувати цей допис

Багато людей приходять у храм і роблять одне і теж: моляться. Сьогоднішня історія про двох молільників показує, що люди можуть у своїй зовнішній поведінці бути подібними один до одного, а у середині цілком протилежними, будуть робити одне і теж, але насправді – це буде зовсім інше,  навіть із протилежним результатом.
У духовному житті все має починатися із середини, від нашого серця

Слово «праведник»  розуміється із словом «правдивий». Іншими словами «який в середині, такий назовні і навпаки». Саме тому, чоловіка, який кається зі своїх гріхів, ми можемо назвати «праведним чоловіком», а інший, котрий бездоганно виконує закон, але в середині є зовсім протилежний, до числа праведних ми не можемо себе зачислити.
Господь дивиться на серце людини і в цьому серці відбувається невидима зустріч Творця і творіння. Саме результатом цієї зустрічі і є праведне життя, тобто правдиве, яке щоразу освячується і удостоюється спасіння, Небесного царства.
Яким би ти не був, Бог тебе приймає таким
Згідно із форм етикету ми маємо мати одяг на кожний випадок, маємо зберігати норми поведінки відповідні до ситуації. Часто говоримо, поводимось так, як цього хочуть інші, або як цього вимагають обставини. Єдине, що це суспільство не може проконтролювати і нав’язати нам різні норми це на наші думки, на наш внутрішній світ. Бо не всім дано увійти в нього і його пізнати, який він є насправді. Наш внутрішній світ залишається закритим для інших. Є лише один, хто бачить наші думки, хто знає нас із середини, хто може перебувати у нашому внутрішньому світі – це Господь Бог.
Забуваючи за це, дехто і перед Богом поводиться так, ніби від Нього можна щось приховати. Хтось забувається, що Богу не потрібно нічого пояснювати, чи оправдовуватися. Бог все знає і більше того, не потребує нашої надуманої поведінки. Бо бачить нас такими, якими ми є. Він нас такими полюбив. Тому не маємо мати страху, щось приховувати перед Ним чи соромитись. Маємо тільки прийняти Його Любов і просити прощення, бо недостойні цієї Великої Любові.
Не потрібно ховатися за видуманими вчинками чи благородними справами, щоб скрити свою грішність і показатися кращим. Гріх далі залишається в людині, якщо він не є розкаяним гріхом. Щоб позбутися гріха, потрібно визнати свою грішність і зректися, потрібно прийняти Боже прощення і дозволити Духу Святому «очистити від усякої скверни».
Чистота серця – це початок спасіння
Навіть найблагородніші справи, якщо не будуть чистими і добрими із середини, то в тому, що вони будуть прийняті Богом, є великий сумнів. Довгі молитви «найкращого і найправеднішого» фарисея не були найкращими перед Богом, натомість тиха молитва щирої людини була прийнята і Бог зіслав ласку спасіння – вернувся додому оправданий, тобто помилуваний. Без сумніву, що ця ласка спонукає, щоб Митар потім змінив радикально своє життя. Можливо це і був той митар Закхей?
Все, що робимо, ми робимо для інших? Чи робимо задля спасіння своєї душі?
Багато людей приходять у храм: але чому приходять? Яка причина спонукує: молитися, сповідатися, приймати причастя, ставити свічку? Якщо ми це робимо тільки через те, що це буде подобатися іншим, то чи часом не будемо зачислені до тих, котрі будучи в храмі, насправді не були і не отримали помилування?
Відповідь на це питання може дати тільки сама людина, тільки ти сам і тільки за себе самого …  Отже?

Переглядів було:1346

Ключові слова до цього допису: , ,

Відгуків є 2

  1. mariam

    Слава Ісусу Христу!
    Як гарно сказано “Чистота серця – це початок спасіння!”
    Всі ми слухаючи(читаючи) притчу про фарисея і митаря, думаємо, що є такі як митар, але як прикро коли розглянувши своє життя дізнаєшся, що це не так, що поступаємо як фарисей, люди стали заклопотані, занурились з головою у свої проблеми, стали егоїстичні, серця наші стали кам’яні, ми не зауважуємо Того, хто завше поруч з нами іде від зачаття до народження, Він з нами впродовж життя в горю і щасті, і в годину смерті теж поруч з нами, Він чекає на нас, на своїх дітей, як чекає батько на заблуканого сина, з поверненням додому! ЯКА БЕЗМЕЖНА ЛЮБОВ! Як радіє душа коли повертається до свого Сотворителя, до Батька, і як кричить від болю, коли стається протилежне, коли її роздирають на шматки…….
    І щоб цього не сталось погляньмо своє життя, пробачмо собі, пробачмо братам свої, ближнім своїм, сусідам, спішім робити добрі діла, але не так, бо мені хтось сказав, а так як каже серце, прислухаймось до свого серця і воно заговорить, БО В НАШОМУ СЕРЦЕМ ГОВОРИТЬ ГОСПОДЬ, НАШ БАТЬКО! І побачимо тоді зміни з середини, і засяє душа наша світлом, і серце наше відриється, і заживе в ньому ГОСПОДЬ, і станемо тоді ми дітьми СВІТЛА, і СВІТЛО розілється по землі …

    Особисто від себе, за згодою о. Віталія, хочу всіх попросити молитись за ще ненароджених дітей і за душі в чистилищі, за їхнє спасіння!
    ВСІМ БОЖОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ!

  2. sokolyata

    Слава Ісусу Христу!
    Це одна з моїх улюблених оповідей Ісуса! Вона щоразу викриває в мені фарисея,що так гарно замасковується…Коли священник на Св.Літургіі читає її,найбільше бажання – бути як той митар!

Місце для ваших відгуків

Якщо хочеш залишити свій відгук, то потрібно зареєструватись. Для входу та реєстрації на тисни тут Це займе мало часу, але дасть тобі доступ до сайту.