A якщо я цього не маю, що мають інші? Які виникають думки? Хто тебе навчив цих думок? Вони тебе спонукають до добра чи …? Історія про чоловіка, що народився незрячим наштовхує нас на роздуми про людське щастя і нещастя, яке часто пов’язують із Божим благословенням. Чи дійсно нестача в чомусь – це брак Божого благословення чи покарання за гріх? Читати далі Шлях від людських нещасть до діл Божих – також твій шлях?
Зустріч Христа із Самарянкою не була легкою. Відразу відчутна неприязнь жінки до чужинця та її зверхність, навіть, як до чоловіка. Така поведінка може свідчити лише про те, що самарянка мала чи перейняла від інших гіркий досвід минулого, який дуже сильно впливав на її поведінку. Ранити може той, хто сам був і є зранений, хто знає силу болю і знає, що цих може захистити себе, навіть якщо це буде ціною страждання ближніх.
Заробітчанка провернулась із далекого краю. Довший час не було її в сім’ї. Довгоочікувана зустріч відбулась щиро. Дарунки, теплі обійми, сльози радості та багато чого іншого, що жінка собі уявляла в дорозі додому.
А шлях додому не був короткий – тривав багато років.
Увечері, коли всі розійшлись, залишилися діти – син і дочка. Мама їх попередила ще по телефону, що все задумане тепер збудеться, бо роки в чужині принесли прибуток. Читати далі Оцінити і належно подякувати
Чи хочемо ми, щоб життя було успішним?
А хто цього не хоче?
Тоді, як зрозуміти: Якщо всі люди на цій землі цього хочуть, то чому ж не всі це відчувають? Чому не всі мають успішне життя?
Може кожен розуміє його по свому?
Хтось бореться за цей успіх щоденно, хтось відбирає його через свою спритність від інших, а хтось чекає, щоб це зробили замість нього, а ще можна пригадати багато інших прикладів …. Факт залишається фактом, що всі ми різні і кожен розуміє по свому слово “успішне життя” і кожен по свому досягає успіху.
В історії про розслабленого ми зустрічаємо картину із щоденного життя нашого часу
Читати далі Шлях до успіху через виконання Божого закону – також твій шлях?
У неділю Мироносиць згадуємо про жінок, котрі залишились вірними Христові до самого кінця.
За Ним вони йшли, коли Він проповідував, і Йому вони услуговували, коли мав потребу. Біля Нього вони стояли і тоді, коли Він вмирав на хресті, підтримували у важкий час. Вони прийшли до гробу, бажаючи намастити миром Його стражденне тіло, немов в останній раз, щоб віддати останню пошану Йому. В усьому цьому можемо побачити постійну вірність.
Читати далі Шлях від смутку до великої радості – також твій шлях?
