Із історії про двох біснуватих ґадаринської землі можемо зауважити, що ті мешканці хоча боялися біснуватих, але, водночас, вже вжилися із ними. Біснуватих людей, як правило, ізольовували від всіх інших та трималися від них на віддалі. Отож, їх або боялися, або вживалися із ними.
І це найгірше, що може бути: вжитися із злим духом.
Спочатку все ніби добре, один до одного нічого не зобов’язаний. Але, таким чином складається ніби якась угода. Стоп, а хіба можна складати угоду із злим духом, батьком брехні? Не можна взагалі навіть вступати у діалог. Є великий ризик бути обманутим.Зі злим духом потрібно тільки боротися і поки людина бореться, до того часу буде мати життя. Тварини не мають цього дару вільного життя, вони керуються волею тваринного інстинкту, на який легко вплинути. Ісус нам показує наскільки важливо не дати запанувати над собою злому духові. Що сталось із цілим стадом свиней? Всі відразу хлинули з урвища. Чому не повелися по-іншому? Чому відразу кинулися у море, шукаючи певної смерті?
Відповідь є одна злий дух несе із собою смерть і все його діяння скероване до смерті. Спочатку мучить морально, а вже, коли людська дуже стає підвладною йому, уподібнюючись до тваринної, тоді все зводиться до фізичної смерті.
Спокуси злого духа нас переслідують постійно
Його присутність можемо відчути навіть там, де би ніколи не подумали. Він уміє замаскуватися і видати себе за якесь добро. Далі здобувши довіру помалу показує своє правдиве обличчя. Людина не завжди може його зауважити і часто попадається на його капкан. Спочатку приймає мале зло, але крок за кроком стає узалежнена до великого постійного зла. Ось, і людина стає полонена злом – злим духом.
Простий приклад: думаю, в кожного в житті була ситуація, коли вдалось зробити якесь маленьке зло і не бути заміченим, тобто покараним. Виникала радість? Мабуть, що так. Ми деколи казали про це, що пощастило.
От, кому пощастило? Ага, не думаю, що вам, бо відразу виникала наступна думка, щоб зробити ще щось подібне із надією, що знову все буде “ок”. Ось так ми радіючи і кажучи ” пощастило”, помаленько стаємо зло-діяльниками!
Скажемо простіше: стали руками злого духа. Він (злий дух) є дух і не може завдавати матеріальної шкоди без помочі інших. У подібних ситуаціях стаємо не тільки його жертвою, але ще й його помічниками. А все з часом вилізе наверхи і кожне зло дасть про себе чути.
Що ж робити щоб не попасти у тенета лукавого?
Історія із біснуватими чітко нам показує помилку людей – відкинули Христа, бо матеріальне поставили вище за духовне. Ми часто стоїмо перед вибором: матеріальне чи духовне?
Деколи духовні практики (молитва, Літургія, діла милосердя, інше) нам можуть створити незручності, матеріальні збитки. Попри все потрібно пам’ятати, що це не є незручності – це труд для Бога. Бог вознагородить своїх дітей. Найбільшою нагородою буде його захист. З Божим благословенням навіть, якщо будеш мати мало, то будеш щасливим, а без Божої ласки мало скористаєш з того, що маєш. Злий дух може спочатку дати багато, але потім стане ясно, що все дане ним (слава, багатство, влада, похоті, жадоба до всього) приносить шкоду.
Ісус йде до кожного з нас і хоче зцілити нас і звільнити від узів, якими себе зв’язали із злим духом через гріх. Бог хоче кожного з нас зцілити і зробити вільною людиною. Бог хоче, але чи хочемо ми цього? Бо ВІн буде спокійно і невтомно чекати, щоб відгукнутися на наш поклик. Отож, молитва про покаяння і зцілення має бути постійно на наших устах. Стараймося у цій молитві ніколи не пояснювати нічого Богу. Просто попросити прощення: без пояснення і оправдання. Бог нас всіх чудово розуміє й так. Щире покаяння – це і буде доказ, що ви шукаєте Божого Духа, який прийде і зцілить вас.
І друга порада Христа – це піст. Не можна бути байдужим і примирюватися із злом, а ще гірше – бути веденими злом. Зі злом потрібно боротися. Боротися молитвою і постом. Піст – це стриманість, поміркованість, обмеженість, порядок. Коли будемо перед іншою людиною, якою запанував злий дух, стриманими, поміркованими і т.д. то і вогонь розпалений злом помалу стихне, а наша молитва буде бальзамом на душу.
Саме тому ми маємо постійно молитися і простити Божого захисту, зцілення і помилування!
Лише молитва нас може захистити від нападу злих сил. Деколи люди шукають, того хто б там щось замолив, чи щось там відробив і ще щось, та при цьому забувають, що єдиний, хто може відкрити двері своєї душі і закрити їх – це сама людина. Злий дух нас відволікає різними ніби добрими порадами і віддалює думку, що спасіння має початися найперше від самої людини.
Молімось і освячуймо свою душу. Захищаймо її від нападів злого духа і призиваймо постійно нашого Бога, Отця Вседержителя, Творця Всемогучого.