Благовіщення і Страсний тиждень зустрілися!

Благовіщення і Страсний тиждень зустрілися!

У церковному календарі є свята подвижні – ті, які не мають постійної дати, кожного року випадають у різні дні. Наприклад: пасхальні події. Є свята неподвижні – ті, які щороку випадають у визначений день так, як Благовіщення, що святкуємо 7 квітня за державним календарем.

Так цього року сталось, що Піст і всі святкування пов’язані з ним випали у час Благовіщення (нерухомого свята). Таким чином Квітна неділя стала прикрашена ще й Благовіщенським торжеством. Що важливіше? Яке ж свято має поступитися іншому: у молитвах, почитаннях чи в проповіді? Насправді свята не мають поступатися, вони доповнюють одне одного і розкривають нам історію спасіння людини – твою історію.

Благовіщення – це початок Спасаючого приходу!

У цьому празнику ми згадуємо яскраву і таємничу подію – сповіщення Пречистій Діві ангелом про зачаття у її лоні Спасителя світу – Месії. Після багатьох років тиші, адже близько 500 років не було пророків у вибраному народі, Бог промовляє Доброю новиною – Радуйся Марія, Господь з Тобою! Разом з Марією ціле людство почуло: Радуйтеся люди, Бог є з вами! Саме тому це свято часто називають Торжеством Надії. Кожен з нас пережив цю мить надії тоді, коли почув у своєму серці: Радуйся, я з Тобою, Я твій Бог і Я тебе не покину!

Нажаль, ми самі часто забуваємо за присутність Бога у нашому житті. Як правило, це стається тоді, коли ми стаємо у деяких ситуаціях життя самонадіянні. А деколи нам навіюється сумнів: чи Бог є? Якщо є то, чи Він не забув тебе? Чи Він любить тебе? І у складних ситуаціях Бог говорить до нас тихим голосом: Радуйся, я з Тобою! Чи ми чуємо цей голос?

Квітна неділя і страсний тиждень – це завершальний етап на землі Спасителя!

“Слова Господь з тобою” не були лише словами. Ціле життя Спасителя було доказом Великої Божої любові через Його близькість до людського життя. Сам факт, що Він, будучи Богом, прийняв людську природу на себе і витерпів за нас у людському тілі. Йдучи на добровільну смерть, наш Господь отримав визнання людей: “Благословен той, хто йде в ім’я Господнє!” Можливо люди не були свідомі цього воскликання і можливо вони згодом зрозуміли значення цього миттєвого тріумфу, який підтвердив добровільну смерть Спасителя. Йде з радістю у місто своєї страти, щоб виконати волю Отця Небесного – показати любов до Людства!

Квітна неділя для нас – це завершення Великого посту, пори приготування до Страсного тижня, що в свою чергу готує нас до пережиття Воскресіння.

Тож благодаримо Бога за всі дари, які Він по своїй доброті посилав на нас у цей благодатний час посту. За те, що сокрушив наші серця і обновив їх у молитві, стриманності і добрих ділах. Хто пережив це час обновлення, тепер може втішатися своїм природнім станом: бути доброю, люблячою і чистою людиною.

Нехай ці два торжества, у яких поєдналися обіцянка і сповнення, стануть і для нас застановою над тим, що було обіцяно Богові на початку посту і як це здійснилося по його завершенні. За тиждень Великдень!

Ів 12:1-19